ґокенін
ҐОКЕНІН, -а, ч. Самурай, який перебуває у прямій васальній залежності від аристократичного роду або сьогуна у Японії 10 – 19-го ст.; з 11-го ст. ґокеніни виступали основною бойовою силою цих родів і називалися «молодецькою дружиною»; вони мали під своїм командуванням декількох кінних лучників, зазвичай родичів, і піхотинців незнатного походження.
ГОКЕНІН, -а, ч. Див. ґокенін.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | ґокенін | ґокеніни |
Родовий | ґокеніна | ґокенінів |
Давальний | ґокенінові, ґокеніну | ґокенінам |
Знахідний | ґокеніна | ґокенінів |
Орудний | ґокеніном | ґокенінами |
Місцевий | на/у ґокеніні | на/у ґокенінах |
Кличний | ґокеніне | ґокеніни |