вдяганка
ВДЯГАНКА (УДЯГАНКА), и, ж ., розм. Те саме, що одяганка. - Я плачу наймичкам двадцять карбованців ще й даю юбку чи там яку удяганку, - сказав пан (Н.-Лев., II, 1956, 47); Що випроваджувало з Березняків головину доньку Катерину? Може, старий батько зобиджав її вдяганкою та обуванкою чи дорікав шматком хліба? (Вол., Місячне срібло, 1961, 179).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | вдяганка | вдяганки |
Родовий | вдяганки | вдяганок |
Давальний | вдяганці | вдяганкам |
Знахідний | вдяганку | вдяганки |
Орудний | вдяганкою | вдяганками |
Місцевий | на/у вдяганці | на/у вдяганках |
Кличний | вдяганко | вдяганки |