драчка
ДРАЧКА, и, ж. 1. розм. Місце, де оббирають кого-небудь; форма оббирання, здирства. Другі зовсім не бачили ніякої користі з земства і казали: - Ще одна драчка, а для уряду обуза (Мирний, III, 1954, 375).
2. розм. Збройна сутичка між ким-небудь; бій. За ту бражку Зчинили козаки з ляхами велику драчку (Укр.. думи.., 1955, 101).
3. діал. Просорушка. Готові коржі [спресованої суміші селітри, вугільного порошку, сірки] розтирають [козаки] драчкою в суміжній кімнаті на зерна (Тулуб, Людолови, II, 1957, 427).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | драчка | драчки |
Родовий | драчки | драчок |
Давальний | драчці | драчкам |
Знахідний | драчку | драчки |
Орудний | драчкою | драчками |
Місцевий | на/у драчці | на/у драчках |
Кличний | драчко | драчки |