спалення
СПАЛЕННЯ, я, с. Дія за знач. спалити. У могилі біля села Борисівки розкопано поховання воїна, захованого після обряду спалення (Наука.., 12, 1965, 6); Відкачують [установки] з надр землі сотні тисяч кубометрів висококалорійного газу. Тільки мізерна частина цього цінного палива використовується для спалення під котлами.. Решта викидається в атмосферу (Рад. Укр., 28.VІ 1962, 2).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | спалення | спалення |
Родовий | спалення | спалень |
Давальний | спаленню | спаленням |
Знахідний | спалення | спалення |
Орудний | спаленням | спаленнями |
Місцевий | на/у спаленні | на/у спаленнях |
Кличний | спалення | спалення |