орнаментальний
ОРНАМЕНТАЛЬНИЙ, а, е, мист. 1. Прикм. до орнамент. Олесі доводилося малювати багато ескізів з безліччю орнаментальних мотивів (Вол., Озеро.., 1959, 114); Частина художників зуміла включити орнаментальну творчість українських народних майстрів до оформлення книги і тим збагатити своє мистецтво (Укр. рад. граф., 1957, 121); // Який є орнаментом. Велика роль в художньому оформленні більшості килимів належить каймі. Найчастіше кайма - це широка орнаментальна смуга іншого, ніж центральне поле, кольору (Нар. тв. та етн., 3, 1962, 112); Орнаментальна картина для вишивки.
2. перен. Який має декоративний характер. Вишня є.. красивою орнаментальною рослиною, а тому може бути широко використана для прикрашання парків тощо (Хлібороб Укр., 2, 1970, 30); // Пишний, вишуканий (про стиль, мову і т. ін.). Бальзак не намагається зробити змальовувану ним картину безпосередньо зримою, слово у Бальзака є комунікативним і орнаментальним (Рад. літ-во, 7, 1966, 43).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | орнаментальний | орнаментальна | орнаментальне | орнаментальні |
Родовий | орнаментального | орнаментальної | орнаментального | орнаментальних |
Давальний | орнаментальному | орнаментальній | орнаментальному | орнаментальним |
Знахідний | орнаментальний, орнаментального | орнаментальну | орнаментальне | орнаментальні, орнаментальних |
Орудний | орнаментальним | орнаментальною | орнаментальним | орнаментальними |
Місцевий | на/у орнаментальному, орнаментальнім | на/у орнаментальній | на/у орнаментальному, орнаментальнім | на/у орнаментальних |