А
Б
В
Г
Ґ
Д
Е
Є
Ж
З
И
І
Ї
Й
К
Л
М
Н
О
П
Р
С
Т
У
Ф
Х
Ц
Ч
Ш
Щ
Ь
Ю
Я

гончар

ГОНЧАР, я, ч. Майстер, який виготовляє посуд та інші вироби з глини. [Тетяна:] Всі люди на однім базарі купують миски і в одних гончарів, то і миски однакові (Котл., II, 1953, 68); Щоправда, гончар випалив і новий товар - біленькі ізолятори для стовпів (Ю. Янов., І, 1958, 575).

гончар - іменник, чоловічий рід, істота
ВІДМІНОКОДНИНАМНОЖИНА
Називнийгончаргончарі
Родовийгончарягончарів
Давальнийгончареві, гончарюгончарям
Знахіднийгончарягончарів
Оруднийгончаремгончарями
Місцевийна/у гончарі, гончаревіна/у гончарях
Кличнийгончарюгончарі

§ 1. Ненаголошений О (п. 2): гончар

гончарити

гончарити - дієслово, недоконаний вид
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
ОДНИНАМНОЖИНА
1 особагончарюгончаримо
2 особагончаришгончарите
3 особагончаритьгончарять
МАЙБУТНІЙ ЧАС
ОДНИНАМНОЖИНА
1 особагончаритимугончаритимемо
2 особагончаритимешгончаритимете
3 особагончаритимегончаритимуть
МИНУЛИЙ ЧАС
ОДНИНАМНОЖИНА
Чоловічий рідгончаривгончарили
Жіночий рідгончарила
Середній рідгончарило
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ
ОДНИНАМНОЖИНА
1 особа гончармо
2 особагончаргончарте
ДІЄПРИСЛІВНИК
Теперішній часгончарячи
Минулий часгончаривши