ДЕРЖАТИ, держу, держиш, недок., перех. 1. Взявши в руки, рот, зуби і т. ін., не випускати; тримати. Держала в руках кухоль з водою та й впустила додолу (Н.-Лев., II, 1956, 19); [Явдошка:] Хіба вони гроші в зубах держать? (Мирний, V, 1955, 122); З вулиці входить дід Терешко.. В руках держить великий букет (Зар., Антеї, 1962, 5); // Підставляти руки, посуд, тару і т. ін. для одержання чого-небудь. - Держи свій оклунок... от насипав... от і йди собі; тут тобі на місяць (Кв.-Осн., II, 1956, 134); [Круста (підводить кухля): ] Держіть фіали! [Люцій:] Я не п'ю, спасибі (Л. Укр., II, 1951, 400); - Ану? виверніть кишені: Що там є такого? А ви, хлопці, держіть жмені... (Г.-Арт., Байки.., 1958, 140); // Схопивши за що-небудь, не відпускати від себе, не давати рухатися комусь, чомусь. [Сестра Серахвима:] Ми вели її під руки і держали кріпко... (Мирний, V, 1955, 116); І на весь гай гукать зачав [Вовк]: - Ой ненечко! Рятуйте! Поможіте! Ловіте злодія, держіте! Добро моє покрав (Гл., Вибр., 1957, 50); Остап схопився з криком: - Держіть ляха! Ловіть коня, ловіть!! (Довж., І, 1958, 243); // перен. Зберігати за собою, докладаючи до цього зусилля.

2. Бути опорою чому-небудь; підтримувати. Міцні залізні штаби, що держали глуху браму, іржа проїла, зламалися, брама лежала долі (Мирний, IV, 1955, 16); Коли й умре котра з них [смерек], переживши п'ять століть, - не дають їй упасти,.. ослабити ряди. Підставляють плечі, обхоплюють руками і держать (Хотк., II, 1966, 106).

3. Надавши чому-небудь певного положення, зберігати в ньому. - Ти тільки подивись, як вона ходить, як говорить, як держить стан (Н.-Лев., II, 1956, 77); Вони вправно й гарно загрібали веслами, а старий держав стерно (Смолич, І, 1958, 46).

4. Змушувати залишатися, перебувати де-небудь. Хан держить Богдана в своєму наметі й не пускає в битву (Н.-Лев., III, 1956, 308); То ж послухайте старого: Не держіть узаперті Цього щиглика малого, Бо загине в самоті! (Граб., І, 1959, 141); Колись держали у полоні Тут [в Авіньйоні] пап французькі королі (Рильський, III, 1961, 257); // Затримувати якими-небудь діями, справами. - Чого ж ти нас держиш надворі? Веди вже у хату (Мирний, III, 1954, 299); [Любов:] Ідіть собі спати, я не держу вас (Л. Укр., II, 1951, 63); // Залишати у кого-небудь. Не держи їх [малюнки] тільки довго у фотографа (Шевч., VI, 1957, 179); - Якщо недовго будете держати [список] у себе - то згодний, - одказав я. - Держатиму, скілько буде треба, - неласкаво мовив становий (Мирний, IV, 1955, 381).

5. Змушувати перебувати в якому-небудь стані, положенні. Держати місто в облозі; // Підтримувати, тримати в певному стані. Вони так добре держали дім, так уміли дбать, як їх покійна мати (Н.-Лев., І, 1956, 351); Дружина лікаря.. держала всю господу, як розумні бджоли вулик (Рильський, Мости, 1948, 101); // розм. Поводитися з ким-небудь, ставитися до когось певним чином. [Мавка:] Який бо ти, дідусю, став суворий! Се ти мене отак держати будеш, як Водяник Русалку? (Л. Укр., III, 1952, 197); - Адже коваль держить єї [її] як рідну дитину. Схоче погуляти чи між посестри піти, то він їй прецінь не боронить (Фр., VII, 1951, 86).

6. Зберігати, тримати де-небудь. - А поки-що, держіть свої грошенята при собі, та й не хваліться про їх нікому (Мирний, V, 1955, 392); Дуже негарно з Лідиного боку держати отруту на столі, не під замком (Коцюб., III, 1956, 185).

7. розм. Тримати з метою використання. Вже Ганя купила гарненьку канапу, справила гарну одежу,.. держала корову, мала доволі молока (Н.-Лев., І, 1956, 156); - Десятків зо два коней завжди держав [князь Куракін], пар тридцять волів (Головко, II, 1957, 498); // Зберігати для чого-небудь. Стояв у неї на городі, В кострі на зиму очерет; ..Як порох був уже палкенький, Його й держали на підпал (Котл., І, 1952, 86); По обіді обсядуться всі гуртом під хатою.. Мати винесе з хати миску з насінням (про свято держить), поставить у коло (Головко, II, 1957, 401); // заст. Мати який-небудь заклад, підприємство. У коршмаря [корчмаря], що недалеко скиту Держав шинок, була одна дочка (Фр., XIII, 1954, 289); Стара інвалідка Юзефа держала тут притулок для бездомних моряків (Смолич, V, 1959, 472); // Тримати як робочу силу. Держав батраків.., так тільки і знав, що год з году усе багатів (Кв.-Осн., II, 1956, 311); [Василь:] Може, і я розживусь і наймитів тоді держатиму, то й не буду сам за плугом ходить (Кроп., II, 1958, 150); // заст. Мати за дружину. Сам Мотуз докопався, що Грицаїв дядько держав його рідну тітку (Н.-Лев., IV, 1956, 224); Зять Семен.. живе у старого Проця в приймах, бо держить старшу Процеву доньку Марію (Ю. Янов., І, 1958, 568).

8. без додатка, розм. Рухатися в певному напрямі. - Держи цабе, то якраз потрапимо в ворота до клуні (Н.-Лев., II, 1956, 232); Воли були здорові, комашинкою здавався біля них Яшко.. Ззаду гукнули: - Соб держи, соб! (Головко, І, 1957, 127); - Держи за мною. Гаврило слухняно повів за ним биків (Тют., Вир, 1964, 89).

9. У сполуч. з деякими іменниками означає: здійснювати те, що названо іменником. Держали ми знов раду з Лукашем (Вовчок, VI, 1956, 248); - Ну, ті, певно, довго служили при війську, що й тепер іще, на старості, держать крок (Фр., III, 1950, 213); - То, може, в наш університет спробуєш держати екзамен? (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 153); - І обиду, товаришу, тут нічого держати (Мушк., Чорний хліб, 1960, 92).

10. перен., безос. Бути в певному стані (про погоду). Починалася весна; хоч ще звечора й держало заморозками, а проте вдень так світило, так гріло ясне сонечко! (Мирний, III, 1954, 60).

@ Держати банк див. банк; Держати в голові що - думати, пам'ятати про що-небудь; Держати віжки в руках див. віжки; Держи в обидві жмені - не розраховуй, не надійся (говориться глузливо тому, хто сподівається що-небудь отримати). Нарізку власть йому зробить! Якраз! - держи в обидві жмені! Треба самовільно брати її, землю (Головко, II, 1957, 220); Держати в руках кого - тримати кого-небудь в залежності, не давати комусь волі. Мати.. радила, щоб він таки держав Онисю в руках і не попускав віжок (Н.-Лев., III, 1956, 60); В Гершковій коморі згоріли якісь папери, квитки та записи, которими буцімто Гершко держав пана в руках (Фр., III, 1950, 44); Держати звичаїв, рідко - дотримуватися звичаїв. [Xуса:] Мати, як стара людина, не розбирає, що в часи новітні не можна звичаїв старих держати (Л. Укр., III, 1952, 181); Держати камінь за пазухою див. камінь; Держати курс (лінію) на кого, що - скеровувати свою увагу на кого-, що-небудь, орієнтуватися на когось, щось. - Тепер я держу лінію не на мужиків, а більше на дівчат та на підлітків (Гончар, Таврія.., 1957, 24); Держати курс (путь) куди - рухатися у певному напрямі. Скромно поцікавився [Йонеску], звідки подорожує і куди держить путь поважна іноземка (Смолич, І, 1958, 48); Аж дивлюся - то машини до криниці держать путь (Гонч., Вибр., 1959, 114); Держати на світі кого - підтримувати чиє-небудь життя. - Ти мою старість веселиш, ти мене на світі держиш!.. (Кв.-Осн., II, 1956, 426); Вона [корова], так сказати, держала їх обоє [обох] на світі, і його [Петруся] і бабу Василиху (Фр., IV, 1950, 29); Держати першість (перед) в чомусь - бути першим (в роботі, змаганні і т. ін.). Знов держить вона перед чи на весіллях, чи на музиках. Хлопці липнуть до неї (Н.-Лев., І, 1956, 87); Не підкачали й на цій ми ділянці. Першість держали, як дружна сім'я (С. Ол., Вибр., 1959, 102); Держати під замком див. замок; Держати під сукном - залишати без уваги, не просувати далі. Написав я і третю п'єсу та вже держу її під сукном,... (Збірник про Кроп., 1955, 369); Держати руку за ким, за кого - бути чиїм-небудь прихильником, підтримувати когось. - Так, сину, так! Держи руку за жінкою, а матері не можна буде далі в своїй хаті й слова промовити (Н.-Лев., II, 1956, 287); - За багатиря руку держить! (Головко, II, 1957, 247); Держати свої нерви в руках - те саме, що Держати себе в руках. Маю одвагу в характері - ..умію спокійно розважати в тривожні моменти, держати свої нерви в руках (Л. Укр., III, 1952, 693); Держати себе як - поводитися певним чином. -У нас хоч роботи і небагато, а держи себе гаразд (Мирний, IV, 1955, 151); Паном себе держить [гість], гордо й гідно (Перв., II, 1958, 275); Держати себе в руках - стримувати свої почуття, намагатися бути спокійним. Пиши мені хоч по кілька слів щодня, а то я забуду свою обіцянку держати себе в руках і зовсім скисну (Коцюб., III, 1956, 179); Держати умову, рідко - дотримуватися умови. [Мавка:] Се так держиш умову з дядьком Левом? (Л. Укр., III, 1952, 25); Держати у секреті див. секрет; Держати язик за зубами (на прив'язі) див. язик; Ноги не держать- про дуже сильну втому чи слабість. [Матушка гуменя:] Все тіло тремтить, не держать мене ноги... (Мирний, V, 1955, 111).