мочар
МОЧАР див. мочарі.
0
МОЧАР, -а, ч. Невеличке та непрохідне болото. Як правило, знаходиться на дні долини та часто заросше осокою та очеретом. На дні тієї щілини був мочар, росла осока та очерет. (Нечуй-Левицький, III, 1956, 28); Над мочаром знявся туман. (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 240); З низин тягнуло вогкістю мочарів. (Василь Козаченко, Нові Потоки, 1948, 154);
Автор
Руслан Бевз
Додано 13/04/2022
Руслан Бевз
Додано 13/04/2022
| ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
|---|---|---|
| Називний | мочар | мочарі |
| Родовий | мочара | мочарів |
| Давальний | мочарові, мочару | мочарам |
| Знахідний | мочар | мочарі |
| Орудний | мочаром | мочарами |
| Місцевий | на/у мочарі | на/у мочарах |
| Кличний | мочаре | мочарі |