НЕЗЛЕЦЬКИЙ, -а, -е. Досить добрий (у 4, 5 знач.); непоганий. Сірко засоромився теж й мовив майже суворо: – Я до того... І я був козаком незлецьким. (Ю. Мушкетик); Вовка Лясота .. тепер головний [лікар] (одне з двох: або справді незлецький лікар, або це його єдиний спосіб самоствердитися, бо зарплати не платять, а вдома жінка пилкою працює). (О. Забужко); Дивлюсь – то не ступа, а гiльза нiмецька, а в гiльзi – пшениченька наша незлецька. (І. Драч); На самім початку приставили його до отця Онуфрія, переписувача книг, бо був грамотний і мав незлецький почерк. (Г. Пагутяк).

Автор Viktoriia Sorokova Додано 16/09/2022