А
Б
В
Г
Ґ
Д
Е
Є
Ж
З
И
І
Ї
Й
К
Л
М
Н
О
П
Р
С
Т
У
Ф
Х
Ц
Ч
Ш
Щ
Ь
Ю
Я

припона

ПРИПОНА, и, ж., рідко. Те саме, що припін. Відбігши за недалекі кущі, зривався [струмок], як буйний кінь з припони, і з ревом-іржанням гнав стрімголов униз (Гжицький, Опришки, 1962, 83).

0

ПРИПОНА, -и, ж. 2. Те, до чого щось прикріплене, прив'язане, прилаштоване, те чого варто триматися.

Автор Владимир Цьось Додано 19/12/2022

Одним із варіантів походження може бути прип'ять, що слугувало назві річки Прип'ять, якої трималися слов'яни при розселенні на Схід.

припона - іменник, жіночий рід, неістота
ВІДМІНОКОДНИНАМНОЖИНА
Називнийприпонаприпони
Родовийприпониприпон
Давальнийприпоніприпонам
Знахіднийприпонуприпони
Оруднийприпоноюприпонами
Місцевийна/у припоніна/у припонах
Кличнийприпоноприпони