РУСЬ, -і, ж. 1. Людська спільнота, яка жила на землях сучасної України, частини Росії і Білорусі; походження цієї спільноти, так само як і її назва, дискусійне (основні гіпотези: норманська, слов'янська, кельтська, сарматська). 2. Руська земля; спочатку ймовірно включала Середню Наддніпрянщину; у середньовічних джерелах територія Русі здебільшого обмежувалася Київською, Чернігівською та Переяславською землями; після монгольської навали назва поширилась на різні східнослов'янські землі. 3. Держава, Київська Русь, зі столицею в Києві, що сформувалась у IX –X ст. 4.: ** Мала Русь – назва, що з'явилася на початку XIV ст. у Візантії для визначення західноукраїнських земель з церковно-адміністративного погляду; Галицька митрополія, створена 1303 року, охоплювала шість єпархій: галицьку, перемиську, володимирську, холмську, луцьку і турівську, які у візантійських джерелах отримали назву Мала Русь, під якою з 1354 р. розумілася територія єпархій під владою київського митрополита з центрами в Володимирі та Києві; утворена з Малої Русі назва Малоросія почала вживатися з XVIII ст., але стосувалася тільки Лівобережної України (Гетьманщини); назви Малоросія, малоросійський, малоросіяни вживалися стосовно всієї підросійської України тільки протягом XIX і початку XX ст., хоча у наукових публікаціях була також поширена назва Україна; назву Малоросія застосовували подекуди лише для Лівобережної України в межах Полтавської, Харківської і Чернігівської губерній; після революції 1917 р. назви Малоросія і малоросійський вийшли із загального й офіційного вжитку.