вовняний
ВОВНЯНИЙ, а, е. Прикм. до вовна. Очі позападали, червоні, запалені та вогкі від вовняного пороху, диму та пізньої роботи (Л. Укр., IV, 1954, 212); // Вигот. з вовни. Клим вийняв з-за пазухи шматок вовняної матерії (Н.-Лев., III, 1956, 355); Марія накинула на плечі теплу вовняну хустку (Коз., Вісімсот.., 1953, 51).
| ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
|---|---|---|---|---|
| Називний | вовняний | вовняна | вовняне | вовняні |
| Родовий | вовняного | вовняної | вовняного | вовняних |
| Давальний | вовняному | вовняній | вовняному | вовняним |
| Знахідний | вовняний, вовняного | вовняну | вовняне | вовняні, вовняних |
| Орудний | вовняним | вовняною | вовняним | вовняними |
| Місцевий | на/у вовняному, вовнянім | на/у вовняній | на/у вовняному, вовнянім | на/у вовняних |