slovnyk.ua slovnyk.ua
  • Написати
  • Словник
  • Сервіси
    • Звертання
    • Транслітерація
    • НаголосиБета версія
  • Словникарня
  • Правопис 2019
  • Форум
Увійти
Вхід
ЗАБУЛИ ПАРОЛЬ?
Реєстрація

Авторизуючись, ви погоджуєтеся з політикою конфіденційності.

Реєстрація
Відмінити

Для завершення реєстрації необхідно буде пройти за отриманим посиланням.

Реєструючись, ви погоджуєтеся з політикою конфіденційності.

Скинути пароль
Відмінити

Для зміни пароля необхідно буде пройти за отриманим на вказану адресу посиланням і ввести новий пароль.

А
Б
В
Г
Ґ
Д
Е
Є
Ж
З
И
І
Ї
Й
К
Л
М
Н
О
П
Р
С
Т
У
Ф
Х
Ц
Ч
Ш
Щ
Ь
Ю
Я

вухо

ВУХО, а, с. 1. Орган слуху й рівноваги в людини та хребетних тварин. Марина співає, а її тонкий та дзвінкий голос доноситься через стіну до Олексія Івановича, пестить його вухо, веселить серце (Мирний, IV, 1955, 232); Все чує вухо, пильно стежить око І серце теж події провіща (Бажан, І, 1946, 282); Внутрішнє вухо; // Зовнішня хрящова частина органу слуху; вушна раковина. За вуха вона [дівчина] позатикала пучки дрібненького барвінку (Н.-Лев., II, 1956, 275); Кінь обережно ступав лісовою дорогою, наставляючи вперед вуха (Ю. Янов., II, 1958, 214).

@ Аж у вухах лящить - про дуже голосний, переважно неприємний крик, розмову, брязкіт і т. ін. Котька верещить, аж у вухах лящить (Є. Кравч., Сердечна розмова, 1957, 201); З парубками йдуть і дівчата. Вони теж співають, і пісня аж лящить у вухах, луною відбивається в левадах (Панч, На калин. мості, 1965, 12); Вуха в'януть - неприємно, гидко слухати що-небудь непристойне. Стидно, аж вуха в'януть (Укр.. присл.., 1955, 300); Іноді полюбляв такі міцні слівця, від яких вуха в'януть (Руд., Остання шабля, 1959, 209); Вуха займаються (зайнялися) - вуха червоніють (від сорому і т. ін.). Гонтар відчув, як від сорому зайнялись його вуха (Баш, Вибр., 1948, 13); Вухами ляпати (хляпати) - те саме, що Гав ловити (див. гава). - А дядько Гордій поважно до жінок стиха: - Тільки ж ви глядіть тут, не вухами ляпати прийшли. Голосуватимемо чи що, глядіть же й ви! (Головко, II, 1957, 126); Вже зріють у ній ті гарячі слова, які вона вигорне там, де слід. А поки що каже будівникам: - Доправлятимем. Тільки ви теж вухами не хляпайте. Разом з вами будемо поправляти (Гончар, Тронка, 1963, 82); Вуха позакладало кому, безос. - хтось не може чути, утратив слух. - Та вже ж чую: не позакладало мені вух, - обізвалась Мокрина, розсердившись (Н.-Лев., II, 1956, 238); Вухо [завжди] на сторожі в кого - хтось [завжди] уважний, готовий до будь-якої несподіванки. Риндичка зовні виглядала так: маленька, кругленька, дуже метка, рухалась швидкими куценькими кроками, а вухо завжди на сторожі (Мист., 1, 1956, 41);

Вухо (вуха) ріже - звучить різко, грубо; неприємно для слуху. На розхряпаних вікнах сиділи хлопці й співали. Їхні голоси високі, неодностайні, різали вухо дзвінким і гострим склом (Мик., II, 1957, 178); Голова з вухами див. голова; Держати (тримати) вухо гостро див. гостро; До вуха долітати (долетіти, дійти і т. ін. ) - почути щось здалека; дізнатися про щось. - Чи ти бачиш, хто за сотню верстов.. примчався до тебе, не спавши і не прилягавши й на часину ..з того безталанного часу, як тяжка звістка дійшла до її вуха? (Мирний, І, 1954, 357); Раптом до вуха долітав давно жданий поклик трембіти (Коцюб., II, 1955, 323); Драти (надрати, нам'яти і т. ін .) вуха [вуші] - карати, тягаючи за вуха. Навкруги дітям часто скубли волосся, драли вуші, періщили ременем (Крот., Сини.., 1948, 19); [Поліна К.:] А от коли твій Льонька ще раз покаже сюди свій товстий ніс і розбійничу бороду, я йому намну вуха, будь певна (Коч., II, 1956, 110); За вуха тягти (тягнути, витягувати і т. ін. ) кого - всіляко допомагати тому, хто сам не прагне або не здатний до якоїсь діяльності, якогось заняття. Не раз витягував [Віталик] Тоню за вуха по фізиці та математиці... (Гончар, Тронка, 1963, 28); Звучати у вухах див. звучати; І за вуха не відтягти кого від чого - ніяк не відсторонити когось від чого-небудь. - Дай вам землю під селом, так вас од неї й за вуха не відтягнеш (Головко, II, 1957, 22);

І за вухом не свербить кого і кому - хтось не звертає ніякої уваги на що-небудь; комусь байдуже. Мірошник спить та спить. Вода ж біжить... Хомі й за вухом не свербить (Гл., Вибр., 1957, 39); І (навіть) вухом не вести - не звертати ніякої уваги, бути зовсім байдужим. Молодий комсомолець старанно їх просив трохи зачекати, посилаючись на те, що в канцелярії якраз відбувається засідання. Але вони й вухом не вели (Епік, Тв., 1958, 273); І стіни мають вуха - треба говорити обережно, бо можуть підслухати; Їсть (їдять і т. ін. ), аж за вухами лящить - їсть (їдять і т. ін.) з великим апетитом, жадібно. Він знай усе моргав однією бровою і вусом та уминав яєшню, аж за вухами лящало (Мирний, І, 1954, 297); Своє сало в торбі тримав, а моїх курей їдять, аж за вухами лящить (Тют., Вир, 1964, 357);

Краєм (краєчком) вуха чути (почути, піймати) див. край; Ловити вухом - прислухатися, чути. Ще здалека вухом ловив я Хрип, що грудь його різав стару (Фр., XIII, 1954, 138); Мати довгі вуха - чути те, чого не можуть почути інші. [Другий голос:] Що ж ти там почуєш? [Третій голос:] Він має довгі вуха, не журися! (Л. Укр., II, 1951, 523); Музикальне вухо - вухо, що добре розрізняє мелодійні відтінки. Опріч знання різних діалектів треба мати дуже музикальне вухо, щоб зловити усі одтінки говорів (Коцюб., III, 1956, 312); На (над) вухо говорити (сказати, шепнути і т. ін. ) - говорити тихо, наблизивши губи до вуха співбесідника. - А що - вовк добре заскиглив? - шепнув дідок на вухо Йванові і засміявся (Коцюб., ІV, 1955, 349); "А де ж дукачів узяти?" То Сава Петрович на це їй: "Іди, над вухо скажу, навчу, де" (Головко, II, 1957, 192); Нагострити (насторожити і т. ін. ) вухо (вуха) - уважно прислухатися; насторожитися, наслухати. - Що вона говорить, клята карга? - змертвілими губами прохрипів сам до себе майор і.. насторожив ухо (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 91); Не бачити (побачити) кого, що, як своїх (власних) вух; Бачити (побачити) кого, що, як свої (власні) вуха - ніколи не бачити кого-, що-небудь. Тепер йому не бачити й посади яншая, як своїх вух... (Досв., Гюлле, 1961, 87); - Смикнуло ж тебе за язик.. Дядько, було, вже зовсім відписав нам свою левадку, а після цього побачиш ти її, як власні вуха (Панч, На калин. мості, 1965, 85); Не вірити своїм (власним) вухам див. вірити; Опускати (опустити) вуха - впадати у відчай; засмучуватися; Пестити вухо - бути приємним для слуху. Марина співає, а її тонкий та дзвінкий голос доноситься через стіну до Олексія Івановича, пестить його вухо (Мирний, IV, 1955, 232);

Піднімати (підняти) вуха - наважуватися протидіяти. - Правильно Данюша каже: "Коли це в мене було, щоб проти голосував хто?" А то аж сім! Підняли вуха (Головко, II, 1957, 70); Піймати вовка за вуха - уміти використати що-небудь для себе. Він вміє піймати вовка за вуха (Номис, 1864, № 13567); Піймати вухом; Спіймати на вухо - почути звичайно тихі, невиразні звуки. Коли се чутким вухом піймала [Екбаль] один гук з надвірного гомону (Л. Укр., III, 1952, 713); У тиші можна було навіть спіймати на вухо брязкіт стремен (Панч, Іду, 1946, 76); По [самі] вуха: а) (із сл. закохатися) дуже сильно. З перших же днів і закохався в неї, як сам признався собі - "по самі вуха". Навіть вірша склав (Головко, II, 1957, 417); б) цілком, зовсім. Поринути по вуха в працю ; в) дуже багато. А роботи по самі вуха: треба обід готувати та видавати, посуду мити, хуста прати, хліб пекти... (Коцюб., І, 1955, 64); Прокричати (прогудіти, протуркати і т. ін. ) вуха кому про кого, що - надокучити, обриднути комусь довгими, постійними розмовами про кого-, що-небудь; Пропускати (пропустити) повз вуха - не звертати ніякої уваги на те, що говорять. Чемериця, заклопотаний і все ще неспокійний, якось байдуже пропустив повз вуха її слова (Коцюба, Нові береги, 1959, 414); Пускати з вуха у вухо (мимо вух) - не дуже прислухатися до сказаного, не звертати уваги на що-небудь сказане. Це Невмій, бува, й прослуха, Та пускає з вуха в вухо (Стельмах, Колосок,., 1959, 105); Марусяк нібито пускав усе те мимо вух, набирався рівнодушного вигляду, але всередині у нього все кипіло й варилося (Хотк., II, 1966, 227); Розпустити вуха - слухати уважно, з повним довір'ям; утратити пильність; Тихо, немов (наче, як) у вусі - дуже тихо. Човен.. пішов під воду. Стало тихо, немов у вусі (Логв., Давні рани, 1961, 10); Коли та сварка була, а ви все згадуєте й досі. Тепер на вашому кутку, хвалити бога, як у вусі, тихо... (Л. Янов., І, 1959, 83); Тонке вухо - добрий слух. Тільки палка душа, тонке вухо і добрий зір поведуть народ на шлях сонця, на шлях переможниці - Весни! (Коцюб., III, 1956, 303); Туге вухо - поганий слух. У нього було дуже туге вухо, зате терпіння, хоч одсипай... (Збірник про Кроп., 1955, 60); У вухах дзвонить (дзвенить), безос. - про дзвенячий шум у голові, який є наслідком болю, перевтоми і т. ін. Проценко, мов громом прибитий, стояв і трусився. У голові в його гуло, у вухах дзвонило (Мирний, III, 1954, 274); Знову в хаті тиша. Щось невловиме дзвенить у вухах, гуде в голові (Цюпа, Назустріч.., 1958, 89); У вуха впало див. впадати; Усміхатися (усміхнутися) аж до вух - усміхатися, широко розкриваючи рот. Поклавши оберемок бур'яну на сніг, він зняв.. шапку, дбайливо струсив її од бур'яну і колючок, усміхнувся аж до вух, оголивши червоні ясна (Тют., Вир, 1964, 482); Хоч вуха затикай: а) те саме, що Аж у вухах лящить. Що мене найбільше вразило тут, то вуличне життя.. Люди не говорять, а кричать так, що хоч вуха затикай (Коцюб., III, 1956, 270); б) (із сл. лаятися) дуже непристойно; Хоч у вухо вбгай (бгай) - дуже лагідний, податливий, добрий. - Приязненький та ласкавенький [Петро], хоч у вухо вбгай (Н.-Лев., III, 1956, 288); То бувало нікому на світі не вступить [Йосип], не послухає нікого, а то хоч у вухо бгай (Мирний, IV, 1955, 36); Чути (почути) на власні вуха (своїми вухами) - самому чути що-небудь. [Теофіл:] Як він казав про мене Крусті, що я вернувся з Галлії, те чув я на власні вуха (Л. Укр., II, 1951, 437); - Що не може бути?! На власні очі бачив, своїми вухами чув, не позакладало ж мені! (Стельмах, І, 1962, 388); Язик поза вухами (вушима) теліпається (мотається і т. ін. ) у кого - хтось любить багато говорити. У його язик поза вушима мотається (Номис, 1864, № 12971).

2. перен., розм. Про людину, яка прислухається до чужих розмов, щоб передати їх комусь; шпигун. Очевидно, у бандитської ватаги була своя розвідка, надійні вуха й очі з числа невдоволених (Цюпа, Три явори, 1958, 17); - Чуєте, Гнате. - Та чую ж, - озирається чоловік, чи нема десь поблизу панського вуха (Стельмах, І, 1962, 361).

3. Бокова частина шапки, що закриває вушну раковину. Незграбними пальцями, що ниють від шпарів,.. розв'язую і ніяк не можу розв'язати шворки біля вух шапки (Збан., Єдина, 1959, 12); Із солом'яного дупла, виритого в скирті, обтрушуючись, виліз Шовкун. Весь був у соломі, шапка на ньому обкрутилася вухом наперед (Гончар, III, 1959, 216).

4. Пристосування у вигляді невеликої дужки, за яку тримають або вішають предмет. Жінки і дівчата носять цемент у цебриках, у яких крізь вуха просилено дрючок (Фр., I, 1955, 226); Подали мені чашку без вуха та без вінець, чайник без вуха (Тесл., З книги життя, 1918, 58).

ВУЦВК, невідм., ч., іст. Скорочення: Всеукраїнський Центральний Виконавчий Комітет. Я.. влаштувався на роботу в редакцію харківської газети "Вісті ВУЦВК" як художник-ілюстратор (Довж., І, 1958, 18).

вухо - іменник, середній рід, неістота
ВІДМІНОКОДНИНАМНОЖИНА
Називнийвуховуха
Родовийвухавух
Давальнийвухові, вухувухам
Знахіднийвуховуха
Оруднийвухомвухами, вушима
Місцевийна/у вусіна/у вухах
Кличнийвуховуха

§ 12. Чергування Г, К, Х із м’якими З, Ц, С (п. 2): вухо

§ 54. ІІ відміна. Множина. Називний відмінок (п. 2): вуха
§ 55. ІІ відміна. Множина. Родовий відмінок (п. 3): вух
§ 58. ІІ відміна. Множина. Орудний відмінок (п. 1): вуха, вухам, вухами

Про Словник

СЛОВНИК.ua містить тлумачний словник української мови - понад 130 000 тлумачень із СУМ* та понад 21 000 тлумачень, доданих командою та користувачами СЛОВНИК.ua. Словоформи (орфографічний словник української мови) для більше ніж 260 000 слів. Сервіс звертання містить понад 2600 імен та по батькові. Сервіс транслітерації містить офіційну "паспортну" (КМУ 2010) транслітерацію онлайн. СЛОВНИК.ua містить Помічника, який допоможе вам уникнути суржику та підкаже правильне слово. База "антисуржика" містить понад 700 слів та виразів. Також на нашому сайті розміщено зручний новий правопис Української мови 2019 онлайн з пошуком. А ще у нас є сервіс "Наголоси", що розставляє наголоси в українських текстах.

* СУМ - Словник української мови в 11 томах. Дозвіл на використання люб'язно надано Інститутом Мовознавства ім. О.О.Потебні.

На зв'язку     
  • Email: slovnyk.ua@gmail.com

Slovnyk.ua - тлумачення, орфографія, транслітерація онлайн, звертання, новий правопис онлайн.     © 2005-2023 - slovnyk.ua

  • Словник
  • Звертання
  • Транслітерація
  • Наголоси
  • Словникарня
  • Правопис
  • Форум