ВІД, прийм., з род. відм. 1. Уживається при означенні місця або предмета, що є вихідним пунктом руху, переміщення кого-, чого-небудь; протилежне до. Від міста шляхом надходила молодиця (Вовчок, І, 1955, 368); Оленка йшла двором від річки (Ле, Історія радості, 1947, 139); // Уживається при визначенні напрямку руху, поширення чого-небудь. У хаті тепло: від печі йде дух, розходиться по всіх закутках (Коцюб., І, 1955, 109); Від моря дув сильний вітер; // Уживається при означенні послідовності дій. Розвиток іде від простого до складного; // Уживається при вказівці на предмет, особу і т. ін., від яких хто- або що-небудь відокремлюється. Пішов він далеко від тої громади, Але не до білого двору, Пішов до діброви шукати поради (Л. Укр., І, 1951, 346); Земля відірвалася від підошов (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 57); Відірвати гудзик від піджака.

2. Уживається при визначенні віддалення предмета, місця і т. ін. від якого-небудь вихідного пункту. Бурлаки були вже далеко од Стеблева (Н.-Лев., II, 1956, 204); Він [стовбур] був низький, і перша гілляка відходила од нього за півтора метра від грунту (Сенч., На Бат. горі, 1960, 22); // у сполуч. з ім. і наступним прийм. до плюс ім. Уживається при визначенні відтинка простору або просторових меж якої-небудь дії, руху. Од Лимана до Трубайла Трупом поле крилось (Шевч., І, 1951, 65); Ми пройшли од моря і до моря (Перв., II, 1948, 17).

3. рідко. Уживається в значенні біля, коло, недалеко. Від берега, під вербами, вода була наче зеленаста (Коцюб., І, 1955, 40); А кругом у полі, в полі теж робота і пісні. Од дороги три тополі, легка хмарка вдалині... (Тич., II, 1957, 231).

4. у сполуч. зі словами, що мають значення часу. Уживається при означенні моменту початку дії, стану і т. ін. Всі уже знали, що від сьогодні земля не панська, а людська (Коцюб., II, 1955, 81); І почав Саул підозрівати Давида від того дня (Л. Укр., І, 1951, 428).

5. у сполуч. з ім. - назвами часу й наступним прийм. до. Уживається при вказівці на період часу, протягом якого відбувалась чи відбувається дія. Дожидали удосвіта, і ранком, і вдень, і ввечері, й опівночі - од зоряниці до зоряниці, від ночі до ночі усе дожидали [Кармеля] (Вовчок, І, 1955, 365); Так од світання до пізньої ночі Бігає, носиться білка маленька (Воронько, Мирний неспокій, 1960, 53); // розм., у сполуч. з ім. - назвами часу. Означає протягом. Від трьох неділь ані одного чіпця не продав (Фр., III, 1950, 66); Від тижня хорую на нервові болі (Л. Укр., V, 1956, 126).

6. у сполуч. з ім., що означають день, число, рік і т. ін. Уживається при вказівці на час, дату виникнення чого-небудь. У зв'язку з виданням цієї постанови вважати такими, що втратили силу: а) постанову ЦВК і Раднаркому СРСР від 11 червня 1926 р. (Цив. кодекс УРСР, 1950, 84); Наказ від 6 грудня.

7. Уживається при визначенні причини якої-небудь дії або стану. Богинь напав від чаду дур (Котл., І, 1952, 217); Повітря тремтить від спеки (Коцюб., II, 1955, 229); І я дивлюся на ці зорі, І весь од радості горю (Бичко, Вогнище, 1959, 32).

8. Уживається при означенні особи, предмета, явища і т. ін., які є джерелом чого-небудь. - Годі, дочко, годі! - мовить батько: - я такого слова щоб більше не чув від тебе! (Вовчок, І, 1955, 231); Гаряча пара від галушок знялась над мискою (Коцюб., І, 1955, 44); Добре мати в серці пісню Від таких людей! (Павл., Бистрина, 1959, 71); У червоному кутку об'ява від профспілки висить. Завтра починають записувати [на курси] (Коцюба, Нові береги, 1959, 163).

9. Уживається при означенні особи, від якої що-небудь одержано, придбано і т. ін., або яка є джерелом яких-небудь відомостей, знань і т. ін. Я дістав знов телеграму від нього (Коцюб., III, 1956, 194); Дарма, я знала се! Тоді ще, як приймала Від тебе зброю, що сріблом сіяла (Л. Укр., І, 1951, 142); Петро Бережник сторгувався.. і купив від нього плуга (Чендей, Вітер.., 1958, 139).

10. Уживається при вказівці на походження кого-або чого-небудь. - Я забуду, Що колись кохалась, Що од тебе сина мала (Шевч., І, 1951, 44); Він, певно, подумає перше, ніж скаже, від кого родився (Коцюб., II, 1955, 417); А назва гірського міста Турка і пішла від того, що в глибокій долині ріки Стрий руське військо наголову розгромило турка (Чорн., Визвол. земля, 1959, 6).

11. Уживається при означенні предмета, особи, стану, явища і т. ін., що усуваються за допомогою якоїсь дії. Зненацька проміння ясне Од сну пробудило мене (Л. Укр., І, 1951, 87); - Ну, і дома у старих усе гаразд - Зінька оце була якось на слободі.. І від продподатку звільнили, нібито накладено неправильно було (Головко, II, 1957, 180); Ні ті, що чистили тротуар від снігу, ні прохожі не сердилися, а навіть підставляли снігові свої обличчя (Томч., Закарп. опов., 1953, 131).

12. Уживається при вказівці на предмет, призначений для захисту від чого-небудь. На постіль надівають од москитів велику сітку (Коцюб., III, 1956, 327); Накинула [Оксана] на плечі велику хустку від дощу і вийшла з хати (Головко, І, 1957, 429).

13. у сполуч. з наступним прийм. до. Уживається при означенні змін, що сталися з кимось порівняно з початковим його суспільним станом. Пройти шлях від рядового робітника до інженера-винахідника.

14. Уживається при означенні предмета за його складовою частиною. На шиї [у Проценка] золотий ланцюг від дзигарів [годинника] теліпається (Мирний, III, 1954, 270); На цегляній долівці лежали кружки від кадоба та купа мокрої мерви (Коцюб., І, 1955, 39).

15. Уживається при означенні різниці між явищами, особами, предметами і т. ін. [Кассандра:] А як же ти, Гелене, одріжняєш [одрізняєш] брехню від правди? (Л. Укр., II, 1951, 297); Сам тутешній гуцул, Дідушок, проте, помітно відрізнявся від одноплемінників (Гжицький, Опришки, 1962, 8); Жовті сливи відрізняються від абрикосів.

16. Уживається при назві організації, установи, особи і т. ін., представником яких є хто-небудь. Латину тільки що сказали, Що од Енея єсть посли (Котл., І, 1952, 169).

17. у сполуч. з числ. і наступним прийм. до. Уживається для приблизного визначення якої-небудь величини (ваги, вартості, розміру предмета і т. ін.). За прогнозами Організації Об'єднаних Націй до 2000 р. населення нашої планети зросте.. від 5 до 7 мільярдів чоловік (Наука.., 2, 1967, 11); Там були діти від трьох до п'яти років; Вартість квитків від 50 коп. до одного карбованця.

18. Уживається при означенні способу дії. Провісницю чар тих, фантазію милу, Від щирого серця вітаю... (Л. Укр., І, 1951, 51); Подивилась я: написано гарно, хоч і від руки (Є. Кравч., Квіти.., 1959, 143).

19. Уживається при ступенях порівняння в значенні сполучника ніж. Ось і тягнеться низка їх [дівчат], та.. одна від другої чорнявіша, одна від другої краща (Кв.-Осн., II, 1956, 16); Вищий Грицько, бо двома роками старший від брата (Мирний, IV, 1955, 9).

Від... до... - усі без винятку. Хо сидить посеред галяви, а навкруги його панує мертва, прикра тиша.. Від ведмедя до мурашки - все спаралізоване страхом (Коцюб., І, 1955, 149); Час від часу див. час.

@ Не від того [бути] див. не.

ВІДА, и, ж., діал. Звістка, повідомлення. Друга знов віда така була, що вона [Кармелиха] у місті ходила на поденщину (Вовчок, І, 1955, 366).