slovnyk.ua slovnyk.ua
  • Написати
  • Словник
  • Сервіси
    • Звертання
    • Транслітерація
    • НаголосиБета версія
  • Словникарня
  • Правопис 2019
  • Форум
Увійти
Вхід
ЗАБУЛИ ПАРОЛЬ?
Реєстрація

Авторизуючись, ви погоджуєтеся з політикою конфіденційності.

Реєстрація
Відмінити

Для завершення реєстрації необхідно буде пройти за отриманим посиланням.

Реєструючись, ви погоджуєтеся з політикою конфіденційності.

Скинути пароль
Відмінити

Для зміни пароля необхідно буде пройти за отриманим на вказану адресу посиланням і ввести новий пароль.

А
Б
В
Г
Ґ
Д
Е
Є
Ж
З
И
І
Ї
Й
К
Л
М
Н
О
П
Р
С
Т
У
Ф
Х
Ц
Ч
Ш
Щ
Ь
Ю
Я

відбивати

ВІДБИВАТИ, аю, аєш, недок., ВІДБИТИ, відіб'ю, відіб'єш; мин. ч. відбив, била, ло; наказ, сп. відбий; док., перех. 1. Ударами відокремлювати частину від цілого. Вони [качани] часто потрапляли у стіну й відбивали тинк (Кобр., Вибр., 1954, 121); Майка відбивала іноді молотком від якоїсь скелі шматочок каменю й ховала собі в рюкзак (Донч., Ю. Васюта, 1950, 198); Староста взяв палицю, відбив роги з бика і подав дівчині у руки (Калин, Закарп. казки, 1955, 39); // Ударами відокремлювати, що-небудь прикріплене, прибите; відкривати. Зачинили лавку і стали відбивати ящики (Кв.-Осн., II, 1956, 403); Злодій відбиває колодку... Василь схопив злодія за руки... (Коцюб., І, 1955, 444); Він одбив барильце (Н.-Лев., III, 1956, 285); //чим, безос. Віддаляти кого-, що-небудь від певного місця. -То, видно, його [човна] дощем відбило, - промовив Карпо (Мирний, І, 1954, 311).

2. перев. док. Ударами пошкодити що-небудь в організмі. [Іван:] Вже я хотів йому ребра полічить, та здорова бісова личина: боюсь, щоб самому часом печінок не відбив... (Кроп., І, 1958, 65).

@ Відбити памороки кому - порушити нормальне мислення. Чи я забула, чи мені памороки одбило (Н.-Лев., III, 1956, 284).

3. Відкидати зустрічним ударом (м'яч, шаблю і т. ін.). [Молодиці й дівчата:] Ой, коли б ми, нещасливі, Зозулині крила мали, То б ми з вами, козаками, День і ніч літали; ..Гострі стріли татарськії На татар одбивали (Н.-Лев., II, 1956, 445); І, шаблю відбивши, в лікоть Пшесмицького ранив (Тич., І, 1957, 270); // Успішно протидіяти наступові супротивника, боєм заставляти його відступити. Слава тому, хто в бою за Вітчизну відбиває навалу залізну там, на фронтах (Сос., Поезії, 1950, 272); Бійці піднялися і йшли у вогонь і атаку ворожу відбили (Голов., Близьке.., 1948, 98).

4. Відбирати, кого-, що-небудь, повертати назад силою, боєм. - В чистім полі на татар будем полювати, своїх людей з неволі будем одбивати! (Н.-Лев., II, 1956, 434); Як з Гонтою ми одбивали Умань, я пішов навідаться до своїх (Стор., І, 1957, 162); Дід похвалив Чіпку за те, що не побоявся вовка, одбив ягнятко (Мирний, II, 1954, 58); Його шалені кіннотники.. вирішили вмерти, а відбити командира (Ю. Янов., І, 1958, 164).

5. розм. Переманювати когось до себе. - Це благочинна одбиває од мене наймичок (Н.-Лев., III, 1956, 175); Парасці заманулося переманити усіх сусід до себе, відбити усіх людей від Якова (Мирний, IV, 1955, 55); // Викликати в когось кохання до себе, заставляючи розлюбити іншого. - Нас б'ють поодинці, у нас дівчат одбивають, а ми будемо мовчати? (Вас., І, 1959, 238); [Лукерія Степанівна:] Вже ніхто ні вас від мене, ні мене від вас не відіб'є (Кроп., II, 1958, 247); Вони [дівчата] бояться, щоб я у них якого жениха не відбила (Фр., III, 1950, 101); // Відвертати когось від кого-небудь. Маргарита знов забастувала писати мені.. Взагалі сім'я дуже одбиває людей від їх давніх друзів (Л. Укр., V, 1956, 198).

6. перен. Відмовляти, відраджувати кого-небудь від певної дії, вчинку. Старі відбивали його, щоб не женився на наймичці, а взяв собі хазяйську дочку (Мирний, IV, 1955, 355); [Ганна:] А не хочеш допомогти, то хоч не відбивай нікого від роботи (Мороз, П'єси, 1959, 40): // Позбавляти бажання робити щось. Ми самі часом відбиваємо бажання у глядача відвідувати наші вистави, показуючи йому не тільки сирий спектакль, але й пусту п'єску (Мист., 4, 1956, 28); Саме це [розмова з Русевичем] й спонукало тоді Каргата замкнутися в собі, враз відбило охоту ділитися своїми планами з головним інженером (Шовк., Інженери, 1956, 142); // Відволікати (в 2 знач.). Інша праця.. затамувала б мій розвиток, відбиваючи мене від читання (Л. Укр., V, 1956, 317).

7. Ударами дзвоном позначати час (про годинник і т. ін.). Годинник раз за разом одбивав все пізнішу добу (Вас., І, 1959, 353); Дзвін мелодійно відбивав чверті годин (Собко, Серце, 1952, 16); Дзигарі на першому поверсі у вестибюлі непоквапно відбили вісім ударів (Смолич, День.., 1950, 269).

@ Відбивати крок див. крок; Відбивати такт див. такт.

8. перен., розм. Чітко й уривчасто вимовляти слова, речення та ін. Дарка співала,.. відбиваючи кожне слово (Л. Укр., III, 1952, 660).

9. кул. Сікти, розм'якшувати м'ясо, б'ючи чим-небудь. Очищене від сухожиль м'ясо нарізують тонкими шматочками, злегка відбивають сікачем (Укр. страви, 1957, 138).

10. фіз. Відкидати в зворотному напрямку (світло, радіохвилі і т. ін.). Ми їх [планети] бачимо лише тому, що вони відбивають проміння Сонця, яке падає на них (Астр., 1956, 5); // Віддавати якимось кольором і т. ін. Обличчя її відбиває смертельною блідістю проти яскравої одежі (Л. Укр., III, 1952, 248); // Віддзеркалювати кого-, що-небудь на гладкій поверхні. Ставок, наче дзеркало, відбивав у своїх тихих водах усю гору з слободою (Мирний, III, 1954, 298); Дніпро зітхає, як живий, Огонь рибальський одбиває На тому боці (Рильський, Поеми, 1957, 189); * Образно. Очей твоїх криниці сині відбили тьму очей моїх (Сос., Вибр., 1941, 284).

11. Відлунювати якийсь звук. Все співало, кричало, а гори двадцятиголосною луною одбивали тріскотню ракет і бомб (Коцюб., III, 1956, 326); Височезні стіни соснового бору швидко відбивали гуркіт коліс і кованого кроку сотні коней (Сміл., Зустрічі, 1936, 64).

12. Залишати на чому-небудь слід від чогось. Оддзвеніли панські ковані підкови, В камені відбивши свій кривавий слід (Рильський, І, 1956, 204); // розм. Проводити межу під час обміру; відмірювати. Прийшовши на свою сіножать, Григорій наламав вільхових гілок і відбив межу, щоб не вкоситися в сусідське (Десняк, Вибр., 1947, 35).

13. друк. Робити відбитки. Практикуючий хлопець кинувся з валком, пасочком мокрого паперу й щіткою, щоб відбити наскладаний рукопис до коректи (Фр., VI, 1951, 254); Титри я віддав до друкарні кінофабрики, мені їх набрали зараз же, відбили (Ю. Янов., II, 1958, 112).

14. перен. Виражати чиї-небудь внутрішні якості або властивості. Він [почерк] так одбиває твою вдачу! (Л. Укр., III, 1952, 689); Лікар посміхнувся приємною теплою посмішкою, що відбивала його душевну врівноваженість і певність своїх сил (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 11); // Відображати, виражати. Запорізька Січ відбивала прагнення українського народу визволитися від іноземних поневолювачів (Іст. УРСР, І, 1953, 5); Діалекти можуть відбивати особливості племінних мов (Нариси з діалектології.., 1955, 11).

15. Відтворювати, зображати, втілювати в образах життя, ідеї і т. ін. Соціалістичний реалізм відбиває життя в його революційному розвитку (Рильський, III, 1956, 151); Образ Сергія Мироновича Кірова широко взялися відбити всі митці Союзу: й скульптори, й художники, кінорежисери й поети (Тич., III, 1957, 22).

16. неперех. Різко штовхати під час пострілу; віддавати (про вогнепальну зброю). Ця рушниця відбиває сильно.

відбивати - дієслово, недоконаний вид
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
ОДНИНАМНОЖИНА
1 особавідбиваювідбиваємо
2 особавідбиваєшвідбиваєте
3 особавідбиваєвідбивають
МАЙБУТНІЙ ЧАС
ОДНИНАМНОЖИНА
1 особавідбиватимувідбиватимемо
2 особавідбиватимешвідбиватимете
3 особавідбиватимевідбиватимуть
МИНУЛИЙ ЧАС
ОДНИНАМНОЖИНА
Чоловічий рідвідбиваввідбивали
Жіночий рідвідбивала
Середній рідвідбивало
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ
ОДНИНАМНОЖИНА
1 особа відбиваймо
2 особавідбивайвідбивайте
ДІЄПРИСЛІВНИК
Теперішній часвідбиваючи
Минулий часвідбивавши
Про Словник

СЛОВНИК.ua містить тлумачний словник української мови - понад 130 000 тлумачень із СУМ* та понад 21 000 тлумачень, доданих командою та користувачами СЛОВНИК.ua. Словоформи (орфографічний словник української мови) для більше ніж 260 000 слів. Сервіс звертання містить понад 2600 імен та по батькові. Сервіс транслітерації містить офіційну "паспортну" (КМУ 2010) транслітерацію онлайн. СЛОВНИК.ua містить Помічника, який допоможе вам уникнути суржику та підкаже правильне слово. База "антисуржика" містить понад 700 слів та виразів. Також на нашому сайті розміщено зручний новий правопис Української мови 2019 онлайн з пошуком. А ще у нас є сервіс "Наголоси", що розставляє наголоси в українських текстах.

* СУМ - Словник української мови в 11 томах. Дозвіл на використання люб'язно надано Інститутом Мовознавства ім. О.О.Потебні.

На зв'язку     
  • Email: slovnyk.ua@gmail.com

Slovnyk.ua - тлумачення, орфографія, транслітерація онлайн, звертання, новий правопис онлайн.     © 2005-2022 - slovnyk.ua

  • Словник
  • Звертання
  • Транслітерація
  • Наголоси
  • Словникарня
  • Правопис
  • Форум