ДВИГУН, а, ч. 1. Машина для перетворення якого-небудь виду енергії на механічну енергію. Зусилля науки і техніки тепер спрямовані також на удосконалення нових видів теплових машин - реактивних двигунів (Фізика, II, 1957, 63); -Єгоре, - гукнув він свого помічника, який з маслянкою в руках порався біля двигуна (Шиян, Баланда, 1957, 20).

2. чого, перен., рідко. Те саме, що рушій. Досі не втратили [вірші Т. Шевченка] свого значення - дужого двигуна психології конструктивних класів (Еллан, II, 1958, 86).

^ Вічний двигун - уявна вічна машина з невичерпним джерелом енергії. Вічний двигун - це такий мнимий механізм, який без зупинки рухає сам себе і, крім того, виконує ще яку-небудь корисну роботу (Цікава фізика.., 1950, 76); І скоро тільки те лишилось по Степані, Що, казано, в тюрмі, в колодязі без дна Шукав він вічного якогось двигуна (Рильський, Поеми, 1957, 221).