slovnyk.ua slovnyk.ua
  • Написати
  • Словник
  • Сервіси
    • Звертання
    • Транслітерація
    • НаголосиБета версія
  • Словникарня
  • Правопис 2019
  • Форум
Увійти
Вхід
ЗАБУЛИ ПАРОЛЬ?
Реєстрація

Авторизуючись, ви погоджуєтеся з політикою конфіденційності.

Реєстрація
Відмінити

Для завершення реєстрації необхідно буде пройти за отриманим посиланням.

Реєструючись, ви погоджуєтеся з політикою конфіденційності.

Скинути пароль
Відмінити

Для зміни пароля необхідно буде пройти за отриманим на вказану адресу посиланням і ввести новий пароль.

А
Б
В
Г
Ґ
Д
Е
Є
Ж
З
И
І
Ї
Й
К
Л
М
Н
О
П
Р
С
Т
У
Ф
Х
Ц
Ч
Ш
Щ
Ь
Ю
Я

добре

ДОБРЕ. 1. Присл. до добрий; протилежне погано. А щоб збудить Хиренну волю, треба миром, Громадою обух сталить; Та добре вигострить сокиру (Шевч., II, 1953, 288); Мічурін вийшов на середину кімнати, його оточили, й він знову почував себе добре (Довж., І, 1958, 455).

2. присл.., розм. Дуже, вельми. Любка першої ночі таки добре боялась (Н.-Лев., II, 1956, 258); // Зовсім, остаточно. В той час уже добре смеркалося (Мирний, II, 1954, 239).

3. у знач. присудк. сл. Про успішний хід справ, сприятливе оточення. - А тут же вам добре? (Вовчок, І, 1955, 11); - Я певен, що все буде добре: дивись, народ у нас, як на підбір (Гончар, III, 1959, 39); - Є хороше прислів'я: в гостях добре, а дома краще (Мокр., Острів.., 1961, 78); // у знач. присудк. сл. з спол. що, коли і т. ін. Дуже вдало, до речі. Палагна прибігла додому лиха. Добре, що хоч Іван нічого не бачив (Коцюб., II, 1955, 338); - Чи вже людям не можна жити правдою?.. А як би добре було, коли б усі жили по ній! (Мирний, І, 1949, 295).

4. у знач. част. Уживається на означення згоди; гаразд. Та добре, розкажу про них, хоч то вони й не дуже варті (Л. Укр., І, 1951, 404); - Коли будеш, Євгене, уже старим, ..згадай оцей край, оцей струмок... - Добре... (Гончар, III, 1959, 90).

добре - прислівник

добрий

ДОБРИЙ, а, е. 1. Який доброзичливо, приязно, чуйно ставиться до людей; доброзичливий; протилежне лихий, поганий. - Кавун - чоловік добрий, та зате Кавуниха дуже лиха (Н.-Лев., II, 1956, 176); Мій дід був добрий між людьми (Сос., II, 1958, 356); // до кого і без додатка. Привітний, лагідний у взаєминах. - Кожна дівка, поки не вийшла заміж, то й добра (Мирний, II, 1954, 244); [Хвора:] Я матері і батькові корилась, Вони ж були до мене завжди добрі (Л. Укр., І, 1951, 119); Був він схожий в цей час не на грізного запорізького отамана, а на доброго лагідного дядька (Довж., І, 1958, 254); // у знач. ім. добрий, рого, ч. Той, хто доброзичливо, приязно, чуйно ставиться до людей. В Кармелевім селі пройшла чутка, що се їх Кармель отаманує в Чорнім лісі, - пройшла чутка і зрушила старого й малого, доброго й лихого (Вовчок, І, 1955, 359); // Який виражає доброту, щирість; сповнений ласки, приязні (про голос, усмішку, обличчя і т. ін.). - Хлопче мій! - голос актрисин був.. ніжний і добрий (Л. Укр., III, 1952, 695); Лице його освітила добра усмішка, і тепло спалахнули очі (Коцюб., II, 1955, 371); Його широке вилицювате обличчя було безмежно добрим (Гончар, III, 1959, 188); // Уживається як постійний епітет до сл. люди, хлопці і т. ін. (найчастіше при формі звертання). Скажу я, люди добрі, й вам: -Не плюй в колодязь: пригодиться Води напиться (Гл., Вибр., 1957, 55); - Збереш ватагу добрих хлопців, а дівчата пристануть, то й дівчат (Мур., Бук. повість, 1959, 22); - А ти нічого, жінко добра, не знаєш, не догадуєшся? - допитується мати (Стельмах, І, 1962, 61).

Добра душа - чуйна, щира, спокійна людина. І на виду видно, що добра душа (Кв.-Осн., II, 1956, 285); Добре серце --доброзичливість, чуйність у ставленні до людей. За розум, добре серце,чесність.. усі люди.. казали, що не знали й не знають луччого [кращого] чоловіка, як Андрій Соловейко (Коцюб., І, 1955, 452); Люди доброї волі - чесні люди, які прагнуть миру й дружби між народами. Сила миру не в зброї, а в людях доброї волі (Укр.. присл.., 1955, 435).

2. Для якого характерна взаємна прихильність, симпатія; близький. І стали вони.. добрими сусідами (Мирний, II, 1954, 80).

3. Який приносить добро, задоволення, радість і т. ін. По обличчю пізнавала [Христя], чи добру звістку мати принесла за ту землю, чи лиху (Мирний, III, 1954, 52); Се ж, певне, добрий знак, коли хворий тямить, що його розум не в порядку? (Л. Укр., III, 1952, 579); Йому хочеться сказати старовірам щось радісне, приємне, несподіване. Він почуває себе добрим вісником (Довж., І, 1958, 121); Усе віщувало добру днину (Скл., Святослав, 1959, 7); // Корисний, потрібний, в основі якого лежить бажання добра кому-небудь. Треба слухати доброї ради (Коцюб., III, 1956, 166); - То як же не підтримати в доброму ділі? (Головко, 1, 1957, 460); // В якому виражається прихильність, співчуття, доброзичливе, шанобливе ставлення, повага до людей. [Петро:] Не добудете ви ні щирої ласки, ні доброго привіту; не купите ви любові рідної дитини! (Мирний, V, 1955, 179); За в'язнем в'язень одстраждає, Але настане легший час, - І добрим словом спогадає Потомок вільний мертвих нас! (Граб., І, 1959, 152); // Який подобається, схвалюється; вартий наслідування. Мати підносила гостям горілку. За добрим українським звичаєм, гості відмовлялися, а мати ласкаво припрошувала (Довж., І, 1958, 155); // Який свідчить про безтурботний, веселий стан людини. Ваше щастя, що маєте веселу вдачу, добрий гумор (Коцюб., III, 1956, 369); «Брати-слов'яни».. стало загальновживаним звертанням бійців між собою, коли вони були в доброму настрої (Гончар, III, 1959, 103); // у знач. ім. добре, рого, с. Те саме, що добро 1. Добре довго пам'ятається, а зле ще довше (Номис, 1864, № 4430); - У світі завжди більше лихого, ніж доброго, - казала вона мені (Мирний, IV, 1955, 338).

Виходити (вийти) на добре див. виходити; Всього доброго див. весь1; Добрий ранок (день, вечір); Доброго ранку (дня, вечора) - традиційне взаємне дружнє вітання при зустрічі вранці (удень, увечері). - Добрий ранок, - захрипло, після сну вітається господар (Стельмах, І, 1962, 19); - Добрий день, Когуте, ти, співуча птице!А Когутик каже: - Добрий день, Лисице! (Фр., XIII, 1954, 259); Як учорашній козак став коло віконечка й сказав їй «добрий вечір», Галя на одвіт йому ледве вимовила свого «доброго вечора» (Вовчок, І, 1955, 319); Лейтенант підходить до неї. - Доброго ранку, Ївго Борисівно! - Доброго ранку! (Головко, І, 1957, 478); Доброго здоров'я (здоров'ячка) - традиційне взаємне дружнє вітання. - Здорові! - кивнув становий головою Чіпці. - Доброго здоров'я, - одказав, підводячись, Чіпка і зняв шапку (Мирний, II, 1954, 270); - Доброго здоров'ячка, Аркадію Валеріановичу, -низько вклоняється Майборода (Стельмах, І, 1962, 44); На все добре див. весь1; Та й (і) у (в) добрий час - зник, нема, пропав. Узяв на час, та й в добрий час (Номис, 1864, № 10635); У (в) добрий час!; Дай боже час добрий (у добрий час)!, заст. - дружнє побажання успіху, щасливої дороги і т. ін. - Спасибі, - міцно стискаючи простягнену руку, промовив Коваль.. - Ну, в добрий час! (Собко, Срібний корабель, 1961, 24); [Любов:] Та здорова [товаришка] до якого часу. [Лікар:] Ну, то й дай їй боже в добрий час! (Л. Укр., II, 1951, 50); У доброму гуморі див. гумор.

@ Закривлятися (закривитися) на добре див. закривлятися.

4. Який має належні знання і навики для виконання чого-небудь; досвідчений. Добрий курець має люльку й тютюнець (Номис, 1864, № 12601); Він був добрий стельмах, робив панам і селянам вози, борони, плуги та рала (Н.-Лев., II, 1956, 268); Василь був добрим майстром (Кучер, Засвіт. вогні, 1947, 63); // Який користується повагою, шаною. Всі мали його [мідника] за чесного чоловіка та доброго робітника (Коцюб., III, 1956, 8); // Розумно вихований, увічливий, працьовитий. Доброму сину не збирай, а ледачому не оставляй (Номис, 1864, № 9289).

@ Добрий розум --дотримання певних норм, традицій у поведінці та обдуманість у діях і вчинках. - Заберу обойко до себе на коліна та почну на добрий розум навчати (Вовчок, І, 1955, 274); Пора вже мені добрий розум вернуть, Дурниці свої забувати (Л. Укр., IV, 1954, 103); У (в) добрі руки, із сл. дістатися, потрапити і т.ін. - до розумної, дбайливої, надійної людини. Вони так зраділи, одібравши книжки, ..і я ще більше запевнився, що книжки дістались у добрі руки (Коцюб., III, 1956, 122).

5. Який має позитивні якості або властивості, що відповідають поставленим вимогам, задовольняють їх (про предмети, тварини, рослини і т. ін.). Жупан на ньому добрий, рукава з вильотами (Кв.-Осн., II, 1956, 240); За що ж тебе, світе-брате, В своїй добрій, теплій хаті Оковано, омурано..? (Шевч., II, 1953, 344); Жито було справді добре: колоски товсті, довгі (Мирний, II, 1954, 163); До шелюгів дорога була добра, піщана (Головко, II, 1957, 79); Щорс любив верхову їзду і добрих коней (Довж., І, 1958, 151); // Вигідний, зручний для роботи, влаштування яких-небудь справ, заробітку. - А добуду року, то, може, дасть мені господь, що добре місце натраплю собі (Вовчок, І, 1955, 20); Плавні були добрим місцем до схованки краденого (Коцюб., І, 1955, 375).

Добре намисто - дороге коралове намисто. Ой надіну я сережки І добре намисто (Шевч., II, 1953, 128).

6. Значний щодо розміру, обсягу, кількості і т. ін. - Як ти його заробиш більш? - сказав Трохим. - Адже і тут плата добра (Кв.-Осн., II, 1956, 405); [Голос Романюка:] Піди в льох і принеси добрий глек квасу... (Корн., II, 1955, 192); Кульгавий стрибнув, і в його зубах лишився добрий клапоть Куксиної штанини (Донч., І, 1956, 70); // Кращий від звичайного, багатий, великий, високий. Де дружна ланка, там добрий урожай (Укр.. присл.., 1955, 360); // Який повністю забезпечує потребу в чому-небудь. Гуляє вітер по полях, Несе дощі ласкаві й добрі (Рильський, III, 1961, 102); // Помітно виражений, гострий (про апетит, зір, слух і т. ін.). Сьогодні Ремо мав добрий апетит (Досв., Гюлле, 1961, 40); // Дуже розвинений. [Парвус:] Добре, хто має добру пам'ять! (Л. Укр., II, 1951, 425); // Значний щодо ступеня вияву, сили. - Даймо йому доброї прочуханки, щоб пам'ятав до нових віників, - загукали бурлаки (Н.-Лев., II, 1956, 202); Якщо навіть доброго потиличника відважить, і то не біда - йому все можна (Руд., Остання шабля, 1959, 16).

@ Добра ніч - пізня ніч. Отець і син уже в добру ніч зайшли додому (Фр., VIII, 1952, 134); Добрий обід; Добрі обіди- останні години обідньої пори. До волості привезли Гандзюків під добрі обіди (Кос., Новели, 1962, 192); Добрий смак мати (виробити і т. ін.) - уміти, навчитися розбиратися в чому-не-будь, розуміти те, що не кожен розуміє. Має [мати] добрий смак, благородні погляди, любить літературу і штуку (Коцюб., III, 1956, 286).

7. Гідний шани, похвали; незаплямований. Знов ображений упоминається за своє добре ім'я (Фр., VIII, 1952, 15); В пошані, у добрій славі Бардадим на весь район (Гонч., Вибр., 1959, 350).

8. Те саме, що смачний. - Були в мене в торбинці і два калачі пшеничні плетені, і пляшка вина доброго (Федьк., Буковина, 1950, 121); Замішуючи тісто, вона додала в нього доброї сметани, розбила півдесятка яєць (Минко, Моя Минківка, 1962, 75).

9. розм. Уживається для підкреслення важливості, значності кількісного визначення міри часу, простору. Проминуло доброї півгодини (Коцюб., І, 1955, 254); До міста нам лишалось ще добрих півста кілометрів (Смолич, III, 1959, 441); Кузьмичеві здавалося, що сотник не буде ні спати, ні їсти на протязі доброго тижня (Руд., Вітер.., 1958, 368); Важко йому - за плечима добрих п'ять десятків літ (Чаб., Балкан, весна, 1960, 373).

@ З доброго дива див. диво; З доброї (по добрій) волі див. воля; Чого доброго, у знач. вставн. сл. - уживається для вираження припущення, що може бути небажаний наслідок; може статися, можливо. - Шкода тільки, що не жениться [Чіпка]... чого доброго, розволочиться, розледачіє (Мирний, II, 1954, 217).

добрий - прикметник
ВІДМІНОКЧОЛ. РІДЖІН. РІДСЕР. РІДМНОЖИНА
Називнийдобрийдобрадобредобрі
Родовийдоброгодоброїдоброгодобрих
Давальнийдобромудобрійдобромудобрим
Знахіднийдобрий, доброгодобрудобредобрі, добрих
Оруднийдобримдоброюдобримдобрими
Місцевийна/у доброму, добрімна/у добрійна/у доброму, добрімна/у добрих

§ 38. Велика літера у власних назвах (п. 9): Добрий

Про Словник

СЛОВНИК.ua містить тлумачний словник української мови - понад 130 000 тлумачень із СУМ* та понад 21 000 тлумачень, доданих командою та користувачами СЛОВНИК.ua. Словоформи (орфографічний словник української мови) для більше ніж 260 000 слів. Сервіс звертання містить понад 2600 імен та по батькові. Сервіс транслітерації містить офіційну "паспортну" (КМУ 2010) транслітерацію онлайн. СЛОВНИК.ua містить Помічника, який допоможе вам уникнути суржику та підкаже правильне слово. База "антисуржика" містить понад 700 слів та виразів. Також на нашому сайті розміщено зручний новий правопис Української мови 2019 онлайн з пошуком. А ще у нас є сервіс "Наголоси", що розставляє наголоси в українських текстах.

* СУМ - Словник української мови в 11 томах. Дозвіл на використання люб'язно надано Інститутом Мовознавства ім. О.О.Потебні.

На зв'язку     
  • Email: slovnyk.ua@gmail.com

Slovnyk.ua - тлумачення, орфографія, транслітерація онлайн, звертання, новий правопис онлайн.     © 2005-2023 - slovnyk.ua

  • Словник
  • Звертання
  • Транслітерація
  • Наголоси
  • Словникарня
  • Правопис
  • Форум