дій
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | дій | дої |
Родовий | дою | доїв |
Давальний | доєві, дою | доям |
Знахідний | дій | дої |
Орудний | доєм | доями |
Місцевий | на/у дої | на/у доях |
Кличний | дою | дої |
дія
ДІЯ дії, ж. 1. Робота, діяльність, здійснення чого-небудь. Маркс і Енгельс говорили багато раз, що наше вчення не догма, а керівництво до дії. (Ленін, 28, 1951, 193); Він доводив нам, що його вдача вимагає якоїсь дії, а не сидіння в тюрмі (Досв., Вибр., 1959, 136).
2. тільки мн. Сукупність вчинків кого-небудь. Герцен лишився непохитним у своїх діях (Рильський, III, 1956, 55); Тільки міцно тримаючись за єдність волі і за єдність дій мільйонів членів партії, можна безстрашно стояти серед буремного моря (Тич., III, 1957, 276).
3. Робота, функціонування якої-небудь машини, агрегату, підприємства і т. ін. Зменшився вогонь з ручної зброї, в дію входили міномети (Ле і Лев., Півд. захід, 1950, 370); 3 18 шахт, які споруджуються в районі Волинського родовища, 5 уже введено в дію (Визначні місця Укр., 1958, 148).
У дії - із застосуванням до конкретних умов, на практиці. Вся історія нашої партії є марксизм-ленінізм у дії (П'ятдесят років КПРС, 1953, 23); Період революційного натиску показав у дії класовий склад населення Росії і ставлення різних класів до старого самодержавства (Ленін, 13, 1949, 93).
4. Вплив на кого-, що-небудь. Супутники планет обертаються навколо своїх планет під дією тяжіння до них так само, як Місяць обертається під дією тяжіння до Землі (Астр., 1956, 67); Повидло і варення готують з плодів та ягід, використовуючи консервуючу дію цукру (Колг. енц., II, 1956, 259); Треба забезпечити розширення радіуса дії наявних телевізійних центрів (Наука.., 5, 1958, 6); // Виявлення сили, енергії чого-небудь. Вона [Бетя].. ілюструвала страшенну дію бомб з літаків (Трубл., І, 1955, 73); Бувають часом такі форми прояву дії вітру, що темній, неосвіченій людині вони можуть і справді здатися чимсь надприродним, таємничим (Наука.., 8, 1956, 34).
5. Сукупність і розвиток подій у літературних творах, кіно і т. ін. У перші часи існування кіно дія у фільмах.. будувалася з повним дотриманням театральної умовності, театрального простору і часу (Мист., 5, 1956, 17); У «Фронті» О. Корнійчук.. показав не позитивний, а негативний фон для розвитку дії п'єси (Вітч., 8, 1958, 165).
6. тільки мн. Операції, пов'язані із збройною боротьбою. Бойові дії за соціалістичну Батьківщину.
7. заст. Виконання якого-небудь обряду. Пишна декорація ритуальної дії зачаровує лише бідних, темних людей (Тулуб, Людолови, І, 1957, 28).
8. театр. Закінчена частина драматичного, оперного, балетного твору або спектаклю; акт. Переклала оце дві перші дії і просто мало не згинула од нудоти (Л. Укр., V, 1956, 244); Грали історичну трагедію на п'ять дій з життя перського царя Кіра (Тулуб, Людолови, І, 1957. 147).
Під час дії - у той час, коли на сцені йде вистава. Одна з несамовитих поклонниць божественного арапа.. прибігла під час дії за куліси (Ільч., Петерб. осінь, 1956, 194).
9. Основний вид математичного обчислення. Знаходження за кількома даними числами одного нового числа називається арифметичною дією (Арифм., 1956, 14); Вона дивилася на подругу з тим поблажливим співчуттям, з яким семикласниця дивиться на ученицю четвертого класу, що безнадійно заплуталася в межах чотирьох арифметичних дій (Руд., Остання шабля, 1959, 31).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | дія | дії |
Родовий | дії | дій |
Давальний | дії | діям |
Знахідний | дію | дії |
Орудний | дією | діями |
Місцевий | на/у дії | на/у діях |
Кличний | діє | дії |
діяти
ДІЯТИ, дію, дієш, недок. 1. неперех. Робити, здійснювати що-небудь, виявляти якусь діяльність. Не так він добре діє, як говорить (Укр.. присл.., 1955, 81); Якісь особливі, безстрашні, небуденні люди діяли там, в тому незнаному світі (Гончар, Таврія.., 1957, 69); Діяли [в Києві] декабристи, яких Шевченко назвав першими благовістителями свободи (Цюпа, Україна.., 1960, 129).
2. перех. і неперех., без додатка. Здійснювати що-небудь певним способом. Василина не знала, що діяти: чи їхати додому, чи знов зостатись на ніч в курені (Н.-Лев., II, 1956, 37); Проте гавкання собаки змушувало його швидко зміркувать, як треба діяти (Шиян, Гроза.., 1956, 102); // з ким. Здійснювати, чинити що-небудь, стосовне до когось. Лев і стрибав, і по траві качався, І у кущі ховався, Із сили вибивсь, аж упрів, Не знав, що діяти з собою... (Гл., Вибр., 1957, 188); А все то прокляті пани з дівчатами такеє діють... (Шевч., І, 1951, 362).
Діяти тихою сапою - робити замасковано, потай що-небудь злочинне, підступне. Діючи тихою сапою, вони [сектанти-п'ятидесятники] виступали проти індустріалізації країни і колективізації сільського господарства (Наука.., 8, 1958, 50).
3. неперех. Бути справним, нормально працювати. Мишуні раптом скортіло, щоб струг перестав діяти і його треба було б наново рихтувати й встановлювати (Ю. Янов., І, 1958, 459); Дзвоник у ньому [у будильнику] давно вже не діяв (Шовк., Інженери, 1956, 37); // Бути в дії, виконувати свої функції. Діють [гарячі джерела] з перервами, періодично. Вони викидають фонтаном киплячу воду на висоту до 20-30 м, потім загасають і деякий час не діють (Фіз. геогр., 5, 1956, 103); Мені одно, одно потрібно, ..Щоб річ, що я накреслив, виткав, Горіла, діяла, жила, Щоб не була блідим відбитком Чужого світла і тепла (Дор., Тобі, народе.., 1959, 66); // перен. Застосовуватися, бути в силі, існувати. В нашій державі діє єдиний народногосподарський план (Рад. Укр., 11.XII 1949, 1).
4. неперех., на кого - що і без додатка. Робити вплив на кого-, що-небудь; впливати. Запах газу, яким тоді освітлювалися театри й цирки, діяв на мене магічно (Моє життя в мист., 1955, 20); Приємно діє свіжість ночі та молодий пухнастий сніг і на старих (Гонч., Вибр., 1959, 366); // перех., перев. із сл. лихо. Призводити до чого-небудь неприємного. У товаристві лад - усяк тому радіє. Дурне безладдя лихо діє (Гл., Вибр., 1957, 34); Минула доля, а надія В неволі знову за своє, Зо мною знову лихо діє І серцю жалю завдає (Шевч., II, 1953, 48).
5. неперех. Здійснювати військові операції. Ромчин батько підпільник, і він, безперечно, зв'язаний з партизанами, які діють десь по лісах (Сміл., Сашко, 1957, 120); Ця дивізія діяла тільки на допоміжному напрямі (Кучер, Чорноморці, 1956, 363).
6. перех., заст. Виконувати який-небудь обряд. Моя ти доле молодая! Не покидай мене... Поможи Молитву діяти до краю (Шевч., II, 1953, 284).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | дію | діємо |
2 особа | дієш | дієте |
3 особа | діє | діють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | діятиму | діятимемо |
2 особа | діятимеш | діятимете |
3 особа | діятиме | діятимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | діяв | діяли |
Жіночий рід | діяла | |
Середній рід | діяло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | діймо | |
2 особа | дій | дійте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | діючи | |
Минулий час | діявши |
доїти
ДОЇТИ, дою, доїш; наказ. сп. дій; недок., перех. 1. Надавлюючи на дійки, видушувати молоко з вимені. Вже череду з поля сестричка пригнала, І матінка стала корову доїти (Коцюб., І, 1955, 432); Він уміє доїти кобил і готувати кумис (Донч., IV, 1957, 11).
2. перен., розм. Необмежене користуватися чиїми-небудь матеріальними засобами; здобувати від кого-небудь матеріальну допомогу. - А на біса їй тепер Галаган? ..Прижила ж від нього дитину, та й доїть тепер дурня старого (Головко, II, 1957, 477).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | дою | доїмо |
2 особа | доїш | доїте |
3 особа | доїть | доять |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | доїтиму | доїтимемо |
2 особа | доїтимеш | доїтимете |
3 особа | доїтиме | доїтимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | доїв | доїли |
Жіночий рід | доїла | |
Середній рід | доїло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | діймо | |
2 особа | дій | дійте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | доячи | |
Минулий час | доївши |