slovnyk.ua slovnyk.ua
  • Написати
  • Словник
  • Сервіси
    • Звертання
    • Транслітерація
    • НаголосиБета версія
  • Словникарня
  • Правопис 2019
  • Форум
Увійти
Вхід
ЗАБУЛИ ПАРОЛЬ?
Реєстрація

Авторизуючись, ви погоджуєтеся з політикою конфіденційності.

Реєстрація
Відмінити

Для завершення реєстрації необхідно буде пройти за отриманим посиланням.

Реєструючись, ви погоджуєтеся з політикою конфіденційності.

Скинути пароль
Відмінити

Для зміни пароля необхідно буде пройти за отриманим на вказану адресу посиланням і ввести новий пароль.

А
Б
В
Г
Ґ
Д
Е
Є
Ж
З
И
І
Ї
Й
К
Л
М
Н
О
П
Р
С
Т
У
Ф
Х
Ц
Ч
Ш
Щ
Ь
Ю
Я

захоплювати

ЗАХОПЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗАХОПИТИ, оплю, опиш; мн. захоплять; док., перех. 1. Брати що-небудь, хапаючи, стискаючи; схоплювати. Втішався [Федір], мов дитина, й тим, як добрий воляка язиком, мов серпом, траву під зуби захоплює, як ремигає, як весело до пастуха озветься (Барв., Опов.., 1902, 245); Вустимко з радістю захоплює свою здобич [картоплину] і, обпікаючи пальці, чистить (Багмут, Опов., 1959, 11); Захопив [Балабуха] в жменю бур'ян і почав і собі нюхати (Н.-Лев., III, 1956, 52); // Набирати що-небудь у щось. Дівчина посунула ложку в казан, захопила щерби і, подувши разів скільки на неї, сьорбнула (Мирний, III, 1954, 351); Спустили цебер раз - нічого. Спустили вдруге. За дев'ятим разом захопили щось, витягли (Тулуб, Людолови, І, 1957, 78); // із сл. око, вухо, перен. Осягати зором або вловлювати слухом що-небудь. Серце [дівчини] у грудях тріпалось, як риба в руці, а очі пожадливо захоплювали клаптик дороги, що виднівсь у шпарку (Коцюб., І, 1955, 286); Сухе листя обривається уже з дерева із легеньким, що тільки вухо захопить, хрупотінням і падає долі (Григ., Вибр., 1959, 438).

@ Захопити шилом патоки - зазнати невдачі. [Чирняк:] Чекайте, захопите ви ще.. шилом патоки. Будете згадувати майстра Чирняка, та пізно буде! (Фр., IX, 1952, 373); У дві пригорщі не захопиш - дуже багато. [Карпо:] Цокотуха! Достометна [достеменна] сорока білобока: наскрекотала, наскрекотала, що й в дві пригорщі не захопиш (Крон., II, 1958, 124).

2. також із сл. з собою. Брати, прихоплювати кого-, що-небудь з собою. У бандитів такий звичай: або з собою захоплюють поранених, або ж пристрілюють самі, щоб не виказали їх таємниць (Цюпа, Три явори, 1958, 18); Маланка з діточками йшла пішки, лише на віз понакладала, що захопила з хати (Кобр., Вибр., 1954, 199); Данько Яресько, добувшись до води, одразу шубовснув купатися, шкодуючи, що не захопив рибальської снасті, а то ще міг би й риби половити (Гончар, Таврія.., 1957, 42); // Підхопивши кого-, що-небудь, тягти силою свого руху, примушуючи рухатися в тому самому напрямку. Льодовик під час руху дуже руйнує гори. Він захоплює каміння і несе його вниз, до підніжжя гір (Фіз. геогр., 5, 1956, 117); Його одразу захопив людський потік і поніс, закрутив у своєму гаморі (Кучер, Чорноморці, 1956, 10).

3. тільки док., перен., розм. Захворіти, простудившись або заразившись чим-небудь. Захопив [Міхновський] пропасницю в дорозі, скупавшись десь у горах (Л. Укр., V, 1956, 364); - Хіба, може, ангіну або нежить десь наша принцеса захопила? - пожартувала Маруся (Л. Янов., І, 1959, 457).

4. Оволодівати насильно кимось, чимось, брати силою кого-, що-небудь. Були часи, коли Новому Риму - Візантії щастило захоплювати в Європі, Азії, Єгипті великі простори землі (Скл., Святослав, 1959, 144); Наші війська вже захопили східну околицю села - і просувалися далі (Тют., Вир, 1964, 500); Стара жінка пригнала до нас на цей бік Дніпра корови з далекого колгоспу, щоб їх там не захопили окупанти (Ю. Янов., І, 1954, 77); // також із сл. у полон. Затримувати кого-небудь силою, позбавляючи волі. Вдарили ми на штаб, хотіли живцем захопити Петлюру і в мішку передати червоним (Стельмах, II, 1962, 85); В перестрілці вбили чотирьох бандитів, кількох поранили, але з них тільки одного вдалося захопити в полон (Цюпа, Три явори, 1958, 17); // Привласнювати чуже. Нечиста мати понаносила до нас тих панів, та й стали вони захоплювати наші землі (Стор., І, 1957, 230); - Сього року, мабуть, зовсім здуріла [Палажка]: захопила мою різу та й вижала аж півкопи (Н.-Лев., II, 1956, 7); // розм. Випереджаючи інших, займати місце, чергу і т. ін. Ті, кому не вистачає місця в березі, влаштовуються вгорі, на кручах, захоплюють холодок попід конторами (Гончар, Таврія.., 1957, 24); Увечері вони сяк-так протиснулися до харківського ешелону, захопили на двох верхню полицю (Збан., Сеспель, 1961, 154).

5. тільки док. Застати кого-, що-небудь десь несподівано, зненацька. Боюся, щоб знов така негода в дорозі не захопила, як торік (Л. Укр., V, 1956, 417); Ночували, де ніч захопила: в ровах при дорозі, в стодолах (Томч., Готель.., 1960, 248); Чимало їх [людей] лишилося в селах: мобілізація запізнилася, а самим виїхати в глибокий тил не пощастило, війна раптово захопила всіх (Ле, Клен. лист, 1960, 156).

6. Пересуваючись, заповнювати певний простір, середовище. Заєць [сонячний] переходив все далі і далі, захоплював ширше і ширше коло (Коцюб., II, 1955, 353); Все затоплює, все захоплює, все укриває войовничий, невідступний, швидкий барвінок (Смолич, II, 1958, 11); Незабаром сонце повернуло ще дужче, ріжок його захопив частину городничівського вуха (Мирний, І, 1954, 285).

@ Скільки оком захопиш; Скільки око захопить - скільки можна побачити, осягнути зором. Справа і зліва, скільки оком захопиш, чорніли свіжою ріллею зорані на зяблю гори (Коцюб., І, 1955, 96); Ці похилі спадисті гори, скільки захопить око, нижчі од Бріярки і через це вони засіяні житом, ячменем, вівсом (Н.-Лев., II, 1956, 396).

7. перен. Дуже приваблювати, хвилювати, збуджувати кого-, що-небудь; викликати великий інтерес до когось, чогось. [Віра:] Ви ж красуня, принадна, захоплювали митців красою (Коч., II, 1956, 405); Гра нас захопила, і ми, забувши про покладений на нас обов'язок, замішались у юрбу і давай перекидатись і галасувати (Минуле укр. театру, 1953, 14); Він, коли його щось захопить, то віддавався йому весь, доводив завжди діло до кінця (Збан., Старший брат, 1952, 15); // Запалювати, надихати кого-небудь на нові звершення, подвиги і т. ін. Він працював натхненно, винахідливо і всіх людей, які працювали поруч з ним, захоплював своїм поривом (Собко, Біле полум'я, 1952, 157); Завдання радянської літератури і мистецтва сьогодні - підіймати народ на будівництво комунізму, захоплювати його грандіозністю і величчю наших завдань (Літ. газ., 19.УІІ 1960, 2); Він умів триматися на трибуні і, коли в своїх ораторських зльотах не дуже відривався від землі, вмів захопити людей переконливими, яскравими словами (Руд., Остання шабля, 1959, 210); // Привертати (увагу). Семен замовк. Розмова вшухла. Шуми й рух Невського захопили їхню увагу (Ільч., Серце жде, 1939, 169).

@ Захоплювати (захопити) дух (подих): а) дуже хвилювати. Ось могила козацька, це місце колись звалося Скарбне. Не раз в дитинстві тобі захоплювали дух перекази про скарби, закопані тут запорожцями (Гончар, Тронка, 1963, 217); // безос. В метро спускаємося вмить по сходах-самоходах,- в підземних залах все блищить, аж захопило подих! (Забіла, У..світ, 1960,121); б) (безос.) про утруднення в диханні від чого-небудь. Ми летіли, аж дух захоплювало, а за нами наздогін з свистом, реготом і зойком гнались парубки, погрожуючи кулаками... (Коцюб., І, 1955, 259).

8. перен. Оволодівати чиїмись думками, серцем і т. ін., охоплювати кого-, що-небудь (про почуття). Радість потроху захоплювала Данила (Коп., Лейтенанти, 1947, 147); Зовсім зненацька захопило сьогодні Тоню нове оце почуття, гаряче сколихнуло душу (Гончар, Тронка, 1963, 50).

захоплювати - дієслово, недоконаний вид
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
ОДНИНАМНОЖИНА
1 особазахоплююзахоплюємо
2 особазахоплюєшзахоплюєте
3 особазахоплюєзахоплюють
МАЙБУТНІЙ ЧАС
ОДНИНАМНОЖИНА
1 особазахоплюватимузахоплюватимемо
2 особазахоплюватимешзахоплюватимете
3 особазахоплюватимезахоплюватимуть
МИНУЛИЙ ЧАС
ОДНИНАМНОЖИНА
Чоловічий рідзахоплювавзахоплювали
Жіночий рідзахоплювала
Середній рідзахоплювало
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ
ОДНИНАМНОЖИНА
1 особа захоплюймо
2 особазахоплюйзахоплюйте
ДІЄПРИСЛІВНИК
Теперішній часзахоплюючи
Минулий часзахоплювавши
Про Словник

СЛОВНИК.ua містить тлумачний словник української мови - понад 130 000 тлумачень із СУМ* та понад 21 000 тлумачень, доданих командою та користувачами СЛОВНИК.ua. Словоформи (орфографічний словник української мови) для більше ніж 260 000 слів. Сервіс звертання містить понад 2600 імен та по батькові. Сервіс транслітерації містить офіційну "паспортну" (КМУ 2010) транслітерацію онлайн. СЛОВНИК.ua містить Помічника, який допоможе вам уникнути суржику та підкаже правильне слово. База "антисуржика" містить понад 700 слів та виразів. Також на нашому сайті розміщено зручний новий правопис Української мови 2019 онлайн з пошуком. А ще у нас є сервіс "Наголоси", що розставляє наголоси в українських текстах.

* СУМ - Словник української мови в 11 томах. Дозвіл на використання люб'язно надано Інститутом Мовознавства ім. О.О.Потебні.

На зв'язку     
  • Email: slovnyk.ua@gmail.com

Slovnyk.ua - тлумачення, орфографія, транслітерація онлайн, звертання, новий правопис онлайн.     © 2005-2023 - slovnyk.ua

  • Словник
  • Звертання
  • Транслітерація
  • Наголоси
  • Словникарня
  • Правопис
  • Форум