ЗІР, зору, ч. 1. Одно з п'яти почуттів, органом якого є око. Найбільшої уваги потребує орган зору, бо видиме сприймання світу відбувається тільки за його допомогою (Шк. гігієна, 1954, 61); У колибі було темно; на превелику силу, натуживши зір, здолав я розгледіти своїх товаришів (Коцюб., І, 1955, 178); Гордій Макарович в останні роки мав уже ненадійний зір, і це не могло гарантувати його від небажаних випадковостей (Гур., Новели, 1951, 54); // Здатність бачити. Коли зір і розмисел сяк-так повертають до Юри, він, нарешті, бачить своїх друзів і ворогів (Смолич, II, 1958, 55); Гострий зір чоловіка і в осінні ночі вловлював непевні тіні, що сновигали біля колишнього панського палацу (Стельмах, II, 1962, 8).

2. Спрямованість очей на кого-, що-небудь; погляд. [Матка:] Є така тут круча глибоченна, чорна, не світить туди місяць і не блищать зорі, не падав зір людських очей... (Вас., III, 1960, 497); Зір його спинився на принесених вінках повноколосої пшениці (Кач., Вибр., 1953, 255); * Образно. Глибоким зором і пером тонким він [М. Коцюбинський] слугував народові своєму (Рильський, II, 1960, 89).

@ Бачити внутрішнім зором що - відчувати що-небудь. Захоплюючись мріяннями, Федотов зривався з ліжка і образно демонстрував те, що бачив внутрішнім зором (Моє життя в мист., 1955, 110); Втопити зір див. втопити; Глибокий зір див. глибокий; Окинути (оглянути, зміряти і т. ін. ) зором кого, що - охопивши повністю поглядом, подивитися уважно на кого-, що-небудь. Майор окинув зором місцевість (Дмит., Обпалені.., 1962, 126); - До мене їдете? - запитав він і бистрим зором оглянув наші човни (Досв., Вибр., 1959, 421); Високос теплим зором зміряв Стецюкову постать (Рибак, Зброя.., 1943, 206); Скільки сягав (сягне, огляне і т. ін. ) зір - дуже далеко. Повний місяць осявав океан хребтів, що розходились у всі боки, скільки сягав зір (Гончар, III, 1959, 124).

3. Те саме, що очі. Марчевському враз запекло в грудях, у горлі; затуманився зір (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 141).

@ Відводити (відвести) зір - те саме, що Відводити (відвести) очі (див. відводити). Дружина почервоніла, відвела від нього [Данила ] зір (Стельмах, II, 1962, 251); Звеселяти (звеселити) зір див. звеселяти; Красувати зір див. красувати; Поле зору: а) простір, який можна охопити поглядом. Я з цікавістю розглядав птаха. Та він змахнув дужими крильми і впав до землі, немов здутий вітром. Я відразу загубив його з поля зору (Хор., Ковила, 1960, 4); Хвиля кидала кораблі, і берег гойдався перед ними, тікаючи з поля зору далекомірників (Кучер, Чорноморці, 1956, 56); б) коло чиїхось інтересів, турбот, уваги. Справа навчання працюючої молоді завжди має бути в полі зору обкомів, райкомів партії (Рад. Укр., 28.VIII 1959, 1); Випадати з поля зору див. випадати; Точка (кут) зору - певний погляд на що-небудь, особисте ставлення до чогось. Багато спеціалістів дотримуються тієї точки зору, що хвіст і плавці є основним рушієм дельфінів та інших китоподібних (Знання.., 1, 1966, 6); З точки зору; Під кутом зору - з погляду кого-, чого-небудь, з того чи іншого боку. Комуніст-ленінець кожний вчинок, кожний крок у своїй діяльності розцінює з точки зору інтересів партії і народу, інтересів соціалістичної держави (Ком. Укр., 8, 1964, 41); Звичайно, з точки зору старого кавалериста Катерина робила багато помилок (Руд., Остання шабля, 1959, 227); Марксизм-ленінізм художник засвоює для того, щоб розглядати явища дійсності, суспільства, самого мистецтва під кутом зору діалектичного та історичного матеріалізму (Рад. літ-во, 3, 1958, 21); Чарувати зір див. чарувати.

ЗОРЯ, і, ж. 1. Те саме, що зірка 1. Поряд із зорями, які мають точну схожість із Сонцем, є зорі більші і менші від нього (Астр., 1956, 7); Край неба викотилась, ніби з моря виплила, блискуча вранішня зоря, а за нею почало червоніти небо (Н.-Лев., II, 1956, 229); Синє небо було всипане зорями (Коцюб., І, 1955, 16); Підвів [Кирило] голову, а в обличчя йому війнув вітер, ніби погасив на синьому небі останню зорю... (Кос., Новели, 1962, 184); Вогняною крапелькою все ясніше і ясніше замерехтіла вечірня зоря (Тют., Вир, 1964, 289); * Образно. Вас вестимуть до радості зорі Москви, Зорі правди, ясніші кришталю (Дор., Єдність, 1950, 46); * У порівн. Навернулась йому на думку Олена, що хороша була, як зоря ясна, а покірна, а тиха, як голубка сива! (Вовчок, І, 1955, 51); Під беретом, ніжним, як пушинка, сині очі зорями цвітуть (Сос., II, 1958, 103); // нар.-поет. Пестливе звертання до дівчини, жінки. «Серце моє, зоре моя, Де це ти зоріла?» «Я сьогодні забарилась: Батько занедужав, Коло його все поралась...» (Шевч., І, 1963, 89).

Вірити у свою або чию [щасливу] зорю - те саме, що Вірити у свою або чию [щасливу] зірку (див. зірка). Хто вірить у зорю свою І смерть в обличчя знає, Той у щоденному бою Її перемагає (Перв., II, 1958, 250); До зір - дуже високо. Вставав завод з руїн. Високі труби Сягали хмар, підводились до зір (Шпорта, Запоріжці, 1952, 64).

@ Зорі з неба знімати, перев. з запереч. част. не - те саме, що Зірки з неба хапати (знімати, здіймати і т. ін. ) (див. зірка). - А про Василя вже того - і такий і он який, трохи не зорі з неба зніма (Мирний, IV, 1955, 14); Провідна зоря - те саме, що Провідна зірка (див. зірка). Велика Партіє великого народу, Знамено вольності в міцних його руках! Ти провідна зоря в боях його й трудах, Ти - сонце, що ясну віщує нам погоду (Рильський, III, 1961, 286); Родитися (народитися) під щасливою зорею - те саме, що Родитися (народитися) під щасливою зіркою (див. зірка). На прощання сказав пораненому Василеві старший лейтенант: - Під щасливою зорею ти родився... (Горд., Сильніше смерті, 1946, 48).

2. Яскраве освітлення горизонту перед сходом і після заходу сонця. Гордо ми пливли по Рейні І дивилися згори, Як палав зелений берег Од вечірньої зорі (Л. Укр., IV, 1954, 103); Над очеретами війнув вітерець, у безвісті неба засіріла смужка,- передвісник зорі (Досв., Вибр., 1959, 413); * Образно. Зоря Жовтнева розцвіла, Устало сонце на погоду... Великій Партії хвала, Хвала радянському народу! (Рильський, І, 1956, 379); // Час появи на горизонті такого освітлення. - Стою на зорях вечірніх і вранішніх, заклинаю дороги. Стою опівночі над безоднею скорботи, аби не взяв його ні меч, ні вогонь, ні вода. Сину мій, обороно моя!.. (Довж., І, 1958, 280); Рано на зорях сестри проводжали Веснянку (Гончар, Земля.., 1947, 168).

@ Від (од) зорі до зорі - з ранку до вечора або з вечора до ранку. Рішив Василь найнятися у робітники.. Це означало роботу від зорі до зорі, але цього не боявся Василь (Хотк., І, 1966, 102); За милих виплакали очі Дружини, матері; Скрізь ллються слізоньки жіночі Від зорі до зорі (Граб., І, 1959, 243); До зорі: а) до настання темряви. Хотілося.. до самої зорі тесати, стругати дзвінке дерево (Стельмах, II, 1962, 387); б) до ранку. Цілу ніч до зорі я не спала, Прислухалась, як море шуміло (Л. Укр., І, 1951, 65); На зорі - на світанку, рано-вранці. Вийшовши з дому на зорі, Назарович до половини дня борсався ще десь на півдорозі (Ряб., Золототисячник, 1948, 33); На зорю займається (займалося, зайнялося, здійметься і т. ін. ), безос., перев. із запереч. част. не- починає (почало і т. ін.) світати. Ранісінько-ранісінько піднялась. Усі сплять, іще й на зорю не займається,- імла (Вовчок, І, 1955, 7); Було ще на зорю не здійметься, вона з коромислом біжить по воду (Барв., Опов.., 1902, 112); Ні світ ні зоря; Чи світ чи зоря - дуже рано. Прокинувся чоловік ні світ ні зоря - і хоч тобі очі виколи - не стулилися більше та й годі (Збан., Переджнив'я, 1960, 214); Чи світ чи зоря, вже й повставали (Барв., Опов.., 1902, 58).

3. перен., чого. Початок, зародження чого-небудь. Щаслива родина братерських народів кожний рік відзначає свободи зорю (Гавр., Вибр., 1949, 67); Вже на зорі своєї письменницької діяльності.. Мирний розглядав літературу як зброю в боротьбі проти соціальної неправди (Літ. газ., 27.I 1955, 3).

4. перен., рідко. Те саме, що зірка 2. Ясній зорі українського кону, Високоталановитій Марії Костянтиновні Заньковецькій від щирого серця зачарованих нею полтавців, на спомин 9 - 26 грудня 1903 р. (Мирний, V, 1955, 417); У Парижі виступає нова зоря екрана Марина Владі... (Собко, Срібний корабель, 1961, 6).

5. рідко. Те саме, що зірка 3. По улицях хлопці понесли зорю (Вас., Вибр., 1950, 101); На стволі цієї гарматки ясніли, як ордени, червоні зорі (Гончар, III, 1959, 262); Цвіте рубін кремлівських зір Огнями найяснішими... (Нех., Ми живемо.., 1960, 71); Його слова, як помсти зброя, сміються губи молоді, і золота зоря героя сіяє на його груді (Сос., II, 1958, 303).

6. Ранковий або вечірній військовий сигнал, який виконується на барабані, горні чи трубі. Благаю бога, щоб світало, Мов волі, світу сонця жду. Цвіркун замовкне; зорю б'ють (Шевч., II, 1963, 66); Одного ранку, щойно на зорю програли, об'являють нам, що підем на станцію (Кундзич, Пов. і опов., 1951, 116); Пізно ввечері, після зорі,- кінець трудового дня (Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 73).

7. розм. Те саме, що метеор. Кожна падаюча зоря- метеор - це маленька частинка, яка зіткнулася з Землею і спалахнула від удару об нашу атмосферу (Бесіди про всесвіт, 1953, 85); Глянула я на небо, аж над Кишиневом котиться з неба зоря (Н.-Лев., III, 1956, 270).

8. перев. мн., діал. Зірочки (у 4 знач.). Веселий метелик по плецю літав, На гайстри, на зорі, на ромен сідав (Щог., Поезії, 1958, 337); Відмічалося поїдання бруньок, бутонів та пагонців чагарника з листяних порід дерев, кропиви, споришу, іриса, ..ріпака, зорі (Шкідн.. рослин, 1949, 68).