КОЗА, и, ж. 1. Невелика рогата жуйна тварина родини порожнисторогих, що дає молоко, м'ясо тощо; самиця козла (у 1, 2 знач.). Паслась Коза з козятком коло хати (Шевч., II, 1963, 366); По схилах гір розсипалися отари кіз та овець (Гончар, III, 1959, 171); * У порівн.- Я тебе всього двічі чи тричі бачив на полі, де ти стрибала, як коза... (Мирний, І, 1949, 309).

@ Всі (і) кози в золоті кому - комусь здається хто-, що-небудь кращим, ніж у дійсності. П'яному і кози в золоті (Номис, 1864, № 11445); І вовки [були, будуть] ситі, і кози цілі; І кози [були, будуть] ситі, і (й) сіно ціле - немає шкоди, збитку ні для одних, ні для інших; ніхто не зазнав шкоди, збитків. Його натура була слаба..: він хотів, як кажуть, щоб упасти і не забитися; щоб і кози були ситі, і сіно ціле (Мирний, III, 1954, 186); - Ось бач, як воно все виходить ловкенько. І кози ситі, й сіно ціле (Збан., Курил. о-ви, 1963, 131); Лупити (драти і т. ін. ) як Сидорову козу - нещадно бити. [Митька:] І били ж мене батько за се, драли як сидорову козу!.. (Кроп., IV, 1959, 265); На похиле дерево і [всі, всюди і т. ін. ] кози скачуть - ще й всякі неприємності, нещастя на слабку, беззахисну людину. Бригадир Кононенко суворо зауважив: - Відкоша отаким не даєш, то й лізуть. Чи не знаєш: на похиле дерево і кози скачуть (Грим., Незакінч. роман, 1962, 208); Не поспішай (не поспішайте, встигнеш і т. ін.) з козами на торг - не варто без потреби поспішати куди-небудь або з чим-небудь. Мене рішуче притримав за руку Максим Бобровник. - А ти стій на місці. Знаєш прислів'я- не поспішай з козами на торг (Збан., Єдина, 1959, 248); - Та годі вже з вашими качанами... тут їсти хочеться... - нетерпляче озвався Макар.. - Встигнеш ще з козами на торг (Добр., Тече річка..,, 1961, 260); Не хоче (не рада і т. ін. ) коза на торг, та [її] ведуть - хоч-не-хоч, а треба робити так, як цього вимагають обставини. [Омелько:] Коли її беруть без приданого, то нехай богові дякує.. Що вона не хоче, так що ж? Коза не хоче на торг, та її ведуть!.. (Крон., IV, 1959, 181); Туди (там), де козам роги правлять, ірон.- у в'язницю, на заслання. - Якби мій позов добувся до рук станового, то він би запровадив мене туди, де козам роги правлять!.. (Мирний, IV, 1955, 384); - Рубонеш одного, а вони селом наваляться на тебе, дадуть, скільки влізе, духу, а потім відправлять туди, де козам роги правлять (Стельмах, II, 1962, 109); Прийшла ([ще] прийде; т. ін. ) коза до воза - доведеться ще кому-небудь звернутися з проханням до тієї людини, якій колись він відмовив у чомусь або до якої не хотів звертатися з певних причин. Читаючи лист Франка, я не могла не подумати: «прийшла коза до воза» (Л. Укр., V, 1956, 212); - Чекайте, чекайте! Ще прийде коза до воза... Ви ще мене згадаєте (Речм., Весн. грози, 1961, 125).

2. перен., розм. Про жваву, рухливу дівчину. - Не знаєш, ..чия ота фата [дівчина]? - й показав на Гашіцу. - Котра? Ота коза дика в білій спідниці? (Коцюб., І, 1955, 234); Дзвонар сміхотливим поглядом провів дівчину і захоплено подумав: «Яозя. Росте ж на чиюсь голову» (Стельмах, І, 1962, 63).

3. розм., рідко. Те саме, що волинка. Грають [пастухи].. на своїх інструментах: козі і дерев'яній дудці (Коцюб., III, 1956, 412); Трапляються.. іноді дуже цікаві [інструменти],.. що їх вживають гуцули: флояра та денцівка, зроблені на зразок сопілки, трембіта, ..коза (Іст. укр. музики, 1922, 92).

4. розм., заст. Те саме, що в'язниця. Чоловіка та старшого сина за крадіж у козу посаджено (Барв., Опов.., 1902, 252).