КРАЩЕ, присл. 1. Вищ. ст. до гарно, добре 1, 3 і хороше; ліпше. . Ніхто краще за неї не гаптував у п'яльцях (Мирний, IV, 1955, 337); Вона дівчина бідна, але завжди вбирається краще від господарських дочок (Л. Укр., III, 1952, 478); Добре нам мати на світі хорошого друга, Друзів - ще краще (Рильський, III, 1961, 200); // у знач. присудк. сл. Про поліпшення стану хворого. Хворому стало краще.

Тим краще - тим сприятливіше, тим вдаліше, щасливіше для когось. [Лікар:] Прочитає [панночка] останнє слово науки і думає, що вже всю мудрість проглинула. По-моєму, чим менше панночка книжок читає, тим краще (Л. Укр., II, 1951, 40).

2. у знач. част. Уживається для підкреслення переваги чогось над чимось; ліпше. Ходімо краще додому.

КРАЩИЙ, а, е. Вищ. ст. до гарний 1-5, добрий 1-6, 8 і хороший; ліпший.- Сватай, Карпе, Палажку. Кращої од Лалажки нема на всі Семигори (Н.-Лев., II, 1956, 264); Вояк про обов'язок свій питає, Гинучи, кращий, ліпший час вітає (Фр., XIII, 1954, 388); Людська недоля будила не розпач в мені, а бажання Кращої долі, щаслившої (Л. Укр., І, 1951, 23); - Людина повинна створити нові рослини, кращі за природу (Довж., І, 1958, 433); // у знач. ім. краще, щого, с. Одно тільки скрашало його життя невеселе: надія на краще (Коцюб., І, 1955, 104); Трудно жилось. Уже й не думала ніколи Маруся про краще (Головко, II, 1957, 440).