КРАЇНА, и, ж. 1. Територія, що становить єдність із погляду історії, природних умов, населення тощо. Той неситим оком - За край світа зазирає, Чи нема країни. Щоб загарбать (Шевч., І, 1963, 236); Було колись в одній країні: сумний поет в сумній хатині рядами думи шикував (Л. Укр., І, 1951, 279); Навряд чи десь по інших країнах співають так гарно й голосиста, як у нас на Україні (Довж., І, 1958, 69); // кого, чого. Місцевість, що характеризується наявністю в ній великої кількості кого-, чого-небудь. Пустелі й вітер... Пустелі й вітер... І піраміди на тлі зорі... Країна сонця й ієрогліфів (Сос., І, 1957, 317); Країна героїв.

Рідна (моя, своя і т. ін. ) країна - батьківщина, вітчизна. Подивіться на рай тихий, На свою країну, Полюбіте щирим серцем Велику руїну (Шевч., І, 1951, 330); Чи знайоме вам те гостре, до фізичного болю гостре почуття нудьги за рідною країною, яким обкипає серце від довгого пробування на чужині? (Коцюб., І, 1955, 177).

2. Те саме, що держава. Хто поверне в рабство ту країну, Де свободи стяг затрепетав? (Рильський, III, 1961, 81); Наша країна послідовно проводить політику мирного співіснування (Рад. Укр., 6.V 1959, 1); Соціалістичні країни; // перен. Про населення якої-небудь держави. Черниш народився тоді, коли країна прощалася з Іллічем (Гончар, III, 1959, 131).

Країна Рад - Радянський Союз.

3. Те саме, що край¹ 5. Налетіли птахи з теплих країн, заспівали, защебетали (Вовчок, І, 1955, 316); Гарна країна [Буковина]! (Л. Укр., V, 1956, 338); Засмалені матроси співають на палубі.. про зелені тропічні країни (Гончар, III, 1959, 182).

Екзотична країна див. екзотичний.