Російський військовий корабель - іди на ***! Donate Come Back Alive, Help Army, Humanitarian Aid

slovnyk.ua slovnyk.ua
  • Написати
  • Словник
  • Сервіси
    • Звертання
    • Транслітерація
    • НаголосиБета версія
  • Словникарня
  • Правопис 2019
  • Форум
Увійти
Вхід
ЗАБУЛИ ПАРОЛЬ?
Реєстрація

Авторизуючись, ви погоджуєтеся з політикою конфіденційності.

Реєстрація
Відмінити

Для завершення реєстрації необхідно буде пройти за отриманим посиланням.

Реєструючись, ви погоджуєтеся з політикою конфіденційності.

Скинути пароль
Відмінити

Для зміни пароля необхідно буде пройти за отриманим на вказану адресу посиланням і ввести новий пароль.

А
Б
В
Г
Ґ
Д
Е
Є
Ж
З
И
І
Ї
Й
К
Л
М
Н
О
П
Р
С
Т
У
Ф
Х
Ц
Ч
Ш
Щ
Ь
Ю
Я

лежати

ЛЕЖАТИ, жу, жиш, недок. 1. без додатка, на чому, в чому. Перебувати в горизонтальному положенні, бути розпластаним усім тілом на чому-небудь (про людей та деяких тварин). Одного вечора, втомившися, лежав Михайло на траві у пасіці і дививсь у небо (Вовчок, І, 1955, 382); В гарячий літній день у полонині Рядами овечки лежали (Фр., XIII, 1954, 170); Дебелі воли лежали, підгорнувши під себе ноги, великими білястими масами і здавалися здалека сірим камінням (Довж., І, 1958, 242); // У сполуч. з словами, що вказують на особливості цього положення. Осавула лежав на спині і спав міцним сном (Н.-Лев., II, 1956, 203); Обоє лежать уже горілиць на воді заспокоєні, Тоня бризкає водою вгору (Гончар, Тронка, 1963, 231); Він лежав ниць, поклавши голову на зігнуті руки (Перв., Невигадане життя, 1958, 161); // Бути хворим, не вставати з постелі. Вона.. На сонці дуже запеклась, Та й занедужала. Лежала недовго щось (Шевч., II, 1953, 18); - Вона [мати] не буде ходити коло мого товариства, коли воно зляже, як отой лежить (Мирний, І, 1954, 350); // У сполуч. з словами, що вказують на стан хворого або причину, що викликала такий стан. Іван лежав перед ним непритомний, але його могутня воля до життя й боротьба передались хірургові й заполонили його (Довж., І, 1958, 321); // перев. з словами в землі, в могилі і т. ін. Бути похованим. Хрест високий на кладовищі трохи збоку Златомальований стоїть. Не вбогий, мабуть, хтось лежить? (Шевч., II, 1963, 280); Усе просив: - Живі люди! Ходіть на мої гробки! ..на мою могилку! Гомоніть, як я лежатиму! (Вовчок, І, 1955, 179); Перед її очима в круговороті виринали рідні обличчя, і поруч з живими воскресали й ті, що вже давно лежали в землі (Стельмах, І, 1962, 32); Під Ленінградом, у могилі чесній Лежить мій друг, що вмер за Ленінград (Рильський, Мости, 1948, 13).

@Лежати в ліжку (ліжкові) - бути хворим, хворіти. Пишу до Вас, лежачи в ліжку (Коцюб., III, 1956, 159); Заніс [син] з гімназії кір, то й тепер ще лежить у ліжкові (Мирний, V, 1955, 401); Лежати в лікарні (госпіталі і т. ін.) - бути на лікуванні; лікуватися (у 1 знач.). Майстер мартенівського цеху Василь Якович Становий у день приходу німців до міста лежав у лікарні (Ле, Опов. та нариси, 1950, 384); Вони разом лежали в госпіталі, разом повернулися в полк (Гончар, III, 1959, 231); Не довелось навіть лежати в санаторії, як я сподівався (Коцюб., III, 1956, 270); Лежати в недузі - тяжко хворіти. - Де ж то він, Голубчик мій? Серед чужих долин Лежить в недузі, може, плаче? (Гл., Вибр., 1951, 75); Трістан у недузі лежить, ослаб мов дитина (Л.Укр., І, 1951, 414); Лежати в обороні, військ. - перебуваючи в окопах, на передньому краї. Лежали в обороні ми в кущах тут, У сорок другому було нелегко нам (Дмит., В обіймах сонця, 1958, 78); Лежати в пропасниці (скарлатині і т. ін.) - хворіти на пропасницю (скарлатину і т. ін.). [Жінка:] Там вогко, як в льоху; моє найменше лежить в пропасниці (Л. Укр., III, 1952, 28); Лежати колодою - бути нерухомим, не рухатися. Він ще живий, він не лежатиме тут колодою, не ждатиме, як прийде смерть... (Коцюб., І, 1955, 367); Борис, що колодою лежав на дні тачанки, мусив слухати, як його переможець насвистував якусь веселеньку пісеньку (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 76); Лежати лежнем: а) не вставати з постелі, постійно перебувати в лежачому положенні; б) нічого не робити. Час такий, що нікому лежнем лежати не годиться!.. (Панч., Гомон. Україна, 1954, 260); Лежати при смерті - помирати. Ледве вблагала [Анна], щоб дочку взяти замість Оксеня. Куди йому - лежить при смерті (Цюпа, Назустріч.., 1958, 70).

2. перен., розм. Нічого не робити; ледарювати. - Чоловік на те й уродився, щоб робити, а не лежати (Мирний, І, 1949, 145); Немає боїв - це не значить - лежи, Чекай, поки ворог на штик твій полізе (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 223); [Савка:] А я думаю, що це - лежень лежить, а чорт для нього долю держить. От що! (Мам., Тв., 1962, 205).

@Робота лежить - не здійснюється, не виконується те, що потрібно комусь зробити. Робота лежить, а дівчата своє справляють... Реготи, співи (Мирний, І, 1949, 204); Робота лежить, а я мучуся бездіяльністю і проклинаю життя (Коцюб., III, 1956, 440).

3. Бути покладеним або перебувати на якій-небудь горизонтальній поверхні (звичайно частиною, що має більшу протяжність). На стареньких санях лежала вже ялинка (Коцюб., І,1955, 80); На столі рівними стовпцями лежать книги, учнівські зошити (Стельмах, І,1962, 351); // Бути на якій-небудь поверхні, вкриваючи її. Під деревом пшоно розсипане лежить (Гл., Вибр., 1951, 76); Сніг лежав на ріллі й на стернях (Ю. Янов., І, 1958, 90); // Розташовуватися на фігурі певним чином (звичайно про одяг). - А накинь на себе оту синю [спідницю], нехай я подивлюсь, як вона лежить на тобі (Н.-Лев., II, 1956, 103); На ньому добре лежав елегантний сірий костюм (Трубл., Шхуна.., 1940, 17); // Вкриваючи яку-небудь поверхню, надавати їй певного забарвлення (про сонячне проміння, тінь і т. ін.). Золотіють мандарини, тінь лежить на синій сливі (Бажан, II, 1947, 167); * Образно. Було тихо, і сонце мирно лежало на водяних галявинах (Гончар, Новели, 1954, 15); // перен. Проявлятися, бути видимим, помітним (про думки, мрії, переживання і т. ін. на обличчі, чолі тощо). В суворім погляді похмурих очей, в непорушних обличчях лежала якась-то дума глибока (Стар., Облога.., 1961, 5); Думка лежить на чолі, пензлем покладена думка (Ю. Янов., V, 1959, 121).

@ Легко лежить див. легко; Лежати на поверхні - про неглибокі, поверхові явища, події, риси тощо. Сприймання картини завдяки відсутності глибоких і тонких підтекстів та багатоплановості вичерпується незвичайно швидко, як і все, що лежить на поверхні (Довж., III, 1960, 107); Лежати далеко від чого - бути несхожим на що-небудь. - Ото придумали машину - ручну кукурудзосаджалку! - продовжувала молода сіяльниця. - Чи далеко вона від сапи лежала? (Автом., В. Кошик, 1954, 25); Лежати недалеко від чого - бути схожим на що-небудь.

4. тільки 3 ос. Бути покладеним, захованим; зберігатися всередині чого-небудь. - Там такий [батько] скупий, що крий боже! ..від скрині своєї, де в нього гроші лежать, нікому-нікому [ключа] не дасть (Кв.-Осн., II, 1956, 258); На соснах тих - бляшанки з-під консервів Приладнані уміло. В них лежать Горіхи завжди: то задля гостей Із лісу (Рильський, II, 1960, 91); Блокнот був пахучий, він лежав у сумці поруч з туалетним милом (Гончар, III, 1959, 276); // Бути на збереженні, зберігатися або тимчасово знаходитися де-небудь (про чиюсь власність, річ). - Забула і про гроші, що ще у панича зосталися. Нащо вони? Хай лежать до слушного часу (Мирний, III, 1954, 169); Дивно, що всі листи збіглися разом. Десь, певно, лежали на пошт і (Коцюб., III, 1956, 429); Давно вже час хоча б пересипати божий дім. І гроші є - лежать в консисторії та громаді, але отець Миколай не дуже квапиться з цим (Стельмах, І, 1962, 412).

@ Лежати в банку (на книжці) - зберігатися в спеціальних закладах (про гроші, коштовності). [Федора:] Чого ж вам іще. Придане дадуть. Кажуть, що на неї тисяча у банкові лежить (Вас., III, 1960, 140); Лежати в заставі - бути закладеним за позичені гроші (про речі, коштовності). Він .. забрав з скрині срібні ложки, котрі лежали в неї в заставі (Н.-Лев., II, 1956, 233); Лежати під замком - бути надійно захованим. Добула [Софія] свої персні та браслети, що вже давно лежали під замком (Л. Укр., ІІІ, 1952, 540).

5. тільки 3 ос . Бути розташованим де-небудь, займати простір; простилатися. Ми без перешкод прибули до селища, що лежало, на широчезній галявині між двома лісами (Досв., Вибр., 1959, 43); Обабіч шляху лежали незнайомі поля, перекраяні вузькими довгими нивками (Гончар, III, 1959, 12); Навколо лежали болота і чагарники (Хлібороб Укр., 6, 1965,18); // Пролягати, проходити, мати певний напрям (про шлях, дорогу). Шлях у Гетьманське лежав повз його землю, мимо хутора (Мирний, І, 1949, 242); Від Володимира шлях лежить лісом до Угровська (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 292).

@ Лежати в руїнах - бути зруйнованим. Січ лежить в руїнах, неначе давня Троя (Н.-Лев., III, 1956, 306); Він полишив у себе за плечима Європу, яка ще лежала в руїнах, мертва, знетямлена, розгублена (Загреб., Європа. Захід, 1961, 292).

6. тільки 3 ос., на кому, перен . Бути чиїм-небудь обов'язком, заняттям. Як не гірко, а все то [домашні клопоти] на Пилипові лежало; його одного знали, його тягли... (Мирний, III, 1954, 22); На Тасі лежали лише обов'язки продавця (Дмит., Розлука, 1957, 171).

7.тільки 3 ос., перен . Мати місце, бути в наявності. Теоретично не підлягає сумніву, що між капіталізмом і комунізмом лежить певний перехідний період (Ленін, 30, 1951, 87).

@ Лежати в основі - бути джерелом, вихідним положенням, опорою чого-небудь. В основі дружби народів СРСР лежить спільність їх життєвих інтересів (Вісник АН, 11, 1953, 19); Лежати на душі (на серці) - бути предметом постійної турботи, тяжких роздумів і т. ін. [Роман:] Серденько моє, світе мій!.. На душі моїй лежить тяжка провина, і я мушу її виявити перед тобою... (Кроп., II, 1958, 53); На серці ж у Надії лежала печаль.. Юрій від одинокого пострілу недобитого фашиста назавжди залишився у чужій землі (Чорн., Красиві люди, 1961, 46); Серце (душа) [не] лежить до кого - чого - про прихильність або неприхильність до кого-, чого-небудь. Вона любила обох синів, але серце її чомусь більше лежало до молодшого сина Уліба (Скл., Святослав, 1959, 32); - Ліда вміє [вишивати], - не без гордості сказав Солод. - А у Валентини до цього душа не лежить, - без найменшого жалю в голосі промовив Федір (Руд., Вітер.., 1958, 141).

лежати - дієслово, недоконаний вид
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
ОДНИНАМНОЖИНА
1 особалежулежимо
2 особалежишлежите
3 особалежитьлежать
МАЙБУТНІЙ ЧАС
ОДНИНАМНОЖИНА
1 особалежатимулежатимемо
2 особалежатимешлежатимете
3 особалежатимележатимуть
МИНУЛИЙ ЧАС
ОДНИНАМНОЖИНА
Чоловічий рідлежавлежали
Жіночий рідлежала
Середній рідлежало
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ
ОДНИНАМНОЖИНА
1 особа лежмо
2 особалежлежте
ДІЄПРИСЛІВНИК
Теперішній часлежачи
Минулий часлежавши
Про Словник

СЛОВНИК.ua містить тлумачний словник української мови - понад 130 000 тлумачень із СУМ* та понад 21 000 тлумачень, доданих командою та користувачами СЛОВНИК.ua. Словоформи (орфографічний словник української мови) для більше ніж 260 000 слів. Сервіс звертання містить понад 2600 імен та по батькові. Сервіс транслітерації містить офіційну "паспортну" (КМУ 2010) транслітерацію онлайн. СЛОВНИК.ua містить Помічника, який допоможе вам уникнути суржику та підкаже правильне слово. База "антисуржика" містить понад 700 слів та виразів. Також на нашому сайті розміщено зручний новий правопис Української мови 2019 онлайн з пошуком. А ще у нас є сервіс "Наголоси", що розставляє наголоси в українських текстах.

* СУМ - Словник української мови в 11 томах. Дозвіл на використання люб'язно надано Інститутом Мовознавства ім. О.О.Потебні.

На зв'язку     
  • Email: slovnyk.ua@gmail.com

Slovnyk.ua - тлумачення, орфографія, транслітерація онлайн, звертання, новий правопис онлайн.     © 2005-2022 - slovnyk.ua

  • Словник
  • Звертання
  • Транслітерація
  • Наголоси
  • Словникарня
  • Правопис
  • Форум