ПОГЛЯДАТИ, аю, аєш, недок. 1. Дивитися час від часу на кого-, що-небудь, кудись; подивлятися. Отак вона вишивала, У віконце поглядала, Чи не ревуть круторогі, Чи не йде чумак з дороги (Шевч., І, 1963, 252); Дехто сів, а багато ще й стояло, жадібно поглядаючи на казан, над яким вставала пахуча пара (Скл., Святослав, 1959, 23); * Образно. Сонце, що недавно так ласкаво поглядало на світ, закрили густі олов'яні хмари (Гжицький, Вел. надії, 1963, 332); // Наглядати, стежити час від часу за ким-, чим-небудь. - Поглядайте, поглядайте за ним, - стишує [отець Миколай] голос. - Маленьких книжок він людям не дає? (Стельмах, І, 1962, 267).

2. Те саме, що дивитися 1. Зажурився він [горобчик], поглядає сумно по полю (Л. Укр., III, 1952, 482); // перен. Ставитися яким-небудь чином до когось або чогось, сприймати якимсь чином. Ворог усякого сентименталізму, він поглядав на світ холодним оком анатома (Фр., II, 1950, 292); Інакше став [Павлуша] відтоді поглядати й на Милу: коли з гімназистами бачив її, ревнував дуже (Головко, II, 1957, 279); // перен. Бути готовим зробити що-небудь. - Відчувається, що ти обома руками вхопився за залізо, не поглядаєш, як би швидше шмигнути за нашу заводську браму (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 273).

@ Басом поглядати див. бас; Кривим оком поглядати див. кривий; Поглядати згори [вниз] (звисока) - те саме, що Дивитися згори [вниз] (див. згори). Джамбул! Він ще застав аж ті.. дні далекі, коли аристократи-письменники згори вниз гордо поглядали на різночинців і семінаристів, - а про письменників із народу - просто уже й говорити не доводиться! (Тич., III, 1957, 66); - Бачу й тебе, горда паніматко: чи так поглядатимеш звисока і тоді на нашого брата, як твій гетьман.. проспить молоду (П. Куліш, Вибр., 1969, 101); Поглядати зизом див. зиз; Скоса поглядати на кого - що - ставитися до кого-небудь недоброзичливо або з підозрою, виявляти своє незадоволення кимсь, чимсь. - Старий Навроцький людина проста, чесна, він одразу полюбив мене, а мачуха й досі скоса поглядає на мене (Н.-Лев., V, 1966, 135); Він не помічав, що своєю поведінкою.. декому навіть подає привід поглядати на себе скоса (Голов., Тополя.., 1965, 141).