РІЗКО. Присл. до різкий 1-5. Ніч насувається швидко, темна, безмісячна, тільки зорі сяють різко, як буває в холодні вітряні ночі (Л. Укр., II, 1951, 312); Коли Кузьма Осадчий прорубував свіжу траншею, земля під його бульдозером скреготнула різко, металево (Гончар, Тронка, 1963, 285); Вологе від дощу волосся різко відтіняло бліде обличчя (Тют., Вир, 1964, 446); Його засмагле, з різко окресленими рисами обличчя пом'якшало (Жур., Звич. турботи, 1960, 27); Буран бив у лице, наче шмагав колючим дротом. Температура різко падала (Дмит., Обпалені.., 1962, 52); Чоловік, який зайшов тільки-но до кав'ярні, раптом різко повернувся і вийшов (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 148); Ольга відповідала коротко, майже різко (Собко, Стадіон, 1954, 15); Ленін усіляко підтримував критику принципіальну, товариську і різко засуджував демагогічне критиканство (Ком. Укр., 6, 1967, 47); // Не поступово, зразу. Васьков різко загальмував, машину занесло (Перв., Дикий мед, 1963, 342); Різко замовкнути.

РІЗКА, и, ж . 1. Зрізаний з якого-небудь дерева або куща тонкий, гнучкий прутик. Вона підійшла з кухонним ножем до розквітлої черешні і власноручно зрізала кілька гнучких, тонких різок (Донч., III, 1956, 37); Носять школярі сухі розсохлі різки, кладуть на купки (Ков., Світ.., 1960, 120); // Один або кілька зв'язаних прутиків, якими карають кого-небудь. - От не мовчи-но мені, от тільки не мовчи, я-а-а-а тобі! - скрикнула Мартоха й замахнула різкою (Л. Укр., III, 1952, 632); Та й вибили поповича Дрібними різками... (Щог., Поезії, 1958, 479); // перев. мн. Покарання, удари такими прутиками або довгою гнучкою палицею. - Ще в бурсі було сяк-так - вчителі добре приганяли, а я дуже боявся каторжної різки! (Н.-Лев., І, 1956, 127); Уява вже вималювала жахливу рекрутчину, муштру, різки (Рибак, Помилка.., 1956, 120); В усьому христолюбивому воїнстві панують німецькі різки-шпіцрутени, муштра, мордобій, тупа палочна дисципліна, але тут, в оцих лінійних батальйонах, вона доведена до абсурду (Тулуб, В степу.., 1964, 28).

Давати (дати, всипати) різок - бити, карати кого-небудь. Він [пан] тільки тішив себе тією думкою, що дасть Миколі кілька сотень різок, помститься над ним і оддасть його в москалі (Н.-Лев., II, 1956, 253).

2. Дрібно порізана, посічена солома для годівлі худоби; січка. Різка грубих кормів у запареному вигляді в суміші з іншими кормами охоче поїдається тваринами (Соц. твар., 1, 1956, 40).

3. Пристрій або інструмент для різання чого-небудь. - Говори, говори! Я так люблю тебе... слухати! - Ярослав не відає, на який рахунок прийняти оце щире зізнання, - на свій особистий чи на всю злагоджену колону кормопереробних машин з бункерами, транспортерами, мийками, різками, дробарками, запарниками... (Вол., Місячне срібло, 1961, 247); Він уявив собі нову ферму. Ось з бункера транспортером подається в різку корм, потім іде в запарні котли (Веч. Київ, 10.І 1961, 1).

4. заст., розм. Міра землі, що дорівнювала 2,5 морга.