атрій
АТРІЙ, -я, ч. Середня частина древньоіталійського і древньогрецького житла – закритий внутрішній двір, куди виходили інші приміщення; спочатку в центрі атрію знаходилося вогнище (дах над ним мав отвір для диму), потім – чотирикутний неглибокий басейн (імплювій), над яким залишався отвір для стікання дощової води (комплювій).