ажурний
АЖУРНИЙ, а, е. 1. Прозорий, просвітчастий, гратчастий (про в'язані, плетені, різьблені та інші вироби). Вже блакитний шовк неба покрився мереживом чорних гіллячок, наче ажурною мантильєю (Коцюб., II, 1955, 249); Над ажурними балконами житлових будинків, де цвіли ясно-зелені олеандри, літали сизі голуби (Кучер, Прощай.., 1957, 17).
2. перен. Майстерно й тонко зроблений. Люблю я красиву й ажурну роботу (Ю. Янов., II, 1958, 223).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | ажурний | ажурна | ажурне | ажурні |
Родовий | ажурного | ажурної | ажурного | ажурних |
Давальний | ажурному | ажурній | ажурному | ажурним |
Знахідний | ажурний, ажурного | ажурну | ажурне | ажурні, ажурних |
Орудний | ажурним | ажурною | ажурним | ажурними |
Місцевий | на/у ажурному, ажурнім | на/у ажурній | на/у ажурному, ажурнім | на/у ажурних |