атака
АТАКА, и, ж. 1. Навальний напад війська на ворога; вирішальний етап наступу. Уранці наступного дня почалась атака (Донч., III, 1956, 118); Командирам коштувало зусиль стримувати бійців від передчасного виступу, від негайної атаки на Перекоп (Гончар, Таврія.., 1957, 689).
В атаку йти (кидатися і т. ін. ) - навально наступати на ворога. Два чорноморці в бліндажі Лишилися в живих... Вже котрий раз ворожий полк В атаку йде на них (Нагн., Пісня.., 1949, 45); Психічна атака див. психічний.
2. перен. Рішуча дія, спрямована проти кого-небудь або на досягнення якої-небудь мети. Планомірна атака радянських фізиків на атомне ядро, проникнення в найглибші таємниці природи ядерних сил відбуваються.. чимдалі інтенсивніше (Наука.., 4, 1957, 3); Він [чоловік] був радий, що так щасливо одбився од жінчиної атаки (Чаб., Балкан, весна, 1960, 414).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | атака | атаки |
Родовий | атаки | атак |
Давальний | атаці | атакам |
Знахідний | атаку | атаки |
Орудний | атакою | атаками |
Місцевий | на/у атаці | на/у атаках |
Кличний | атако | атаки |