гагаузи
ГАГАУЗИ, ів, мн. (одн. гагауз, а, ч.; гагаузка, и, ж. ). Народність, що невеликими групами живе в УРСР, Молдавській РСР, на Північному Кавказі та в Казахстані і розмовляє мовою, яка належить до тюркської сім'ї мов. Наймолодшою писемністю в нашій країні є, на даний момент, писемність гагаузів, що існує з 1957 року (Розв. мов соц. націй, 1967, 128); В УРСР, крім українців, які складають більшість населення республіки, живуть представники інших національностей, зокрема росіяни, болгари, гагаузи, євреї та ін. (Нар. тв. та етн., 2, 1965, 64).
гагауз
ГАГАУЗ див. гагаузи.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | гагауз | гагаузи |
Родовий | гагауза | гагаузів |
Давальний | гагаузові, гагаузу | гагаузам |
Знахідний | гагауза | гагаузів |
Орудний | гагаузом | гагаузами |
Місцевий | на/у гагаузі, гагаузові | на/у гагаузах |
Кличний | гагаузе | гагаузи |