гризуни
ГРИЗУНИ, ів, мн. (одн. гризун, а, ч.). Ряд травоїдних ссавців з дуже розвиненими передніми зубами, пристосованими для гризіння. До гризунів належать кролі, білки, зайці, ховрахи, пацюки, миші і багато інших дрібних ссавців (Зоол., 1957, 147); Любий друже мій, юннате, Уявляєш, скільки птах Може нищить, поїдати Гризунів, черви, комах (Біл., Пташ. голоси, 1956, 3).
гризун
ГРИЗУН див. гризуни.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | гризун | гризуни |
Родовий | гризуна | гризунів |
Давальний | гризунові, гризуну | гризунам |
Знахідний | гризуна | гризунів |
Орудний | гризуном | гризунами |
Місцевий | на/у гризуні, гризунові | на/у гризунах |
Кличний | гризуне | гризуни |