горішок
ГОРІШОК, шка, ч. Зменш.-пестл. до горіх 2. Не все нам бігать по горішки, Жартуючи, у тихий гай, Не все нам вигадки і смішки, - Ще треба, діти, хліба край (Гл., Вибр., 1957, 285); Над ними білка їсть горішки і стука, стука дятел-птах (Сос., II, 1947, 110); * Образно. - Зустрічатися - зустрічався з цим горішком [Винниченком], та, виходить, розкусити його й сам головний отаман не зміг (Стельмах, Кров людська.., І, 1957, 53); * У порівн. Маленька білочка за деякий час вкрилася м'якою пухнастою шерсткою, а потім відкрила й свої горіхові очі - вони й завбільшки були, як маленький горішок (Ів.. Ліс. казки, 1954, 26).
@ Горішок твердий (міцний) був (видався і т. ін.) - про складну справу або про людину з складним характером. - Чесно скажу, горішок був твердий. Це я зрозумів вже в перші дні роботи в новій бригаді (Рад. Укр., 6. IV 1961, 2).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | горішок | горішки |
Родовий | горішка | горішків |
Давальний | горішкові, горішку | горішкам |
Знахідний | горішок | горішки |
Орудний | горішком | горішками |
Місцевий | на/у горішку | на/у горішках |
Кличний | горішку | горішки |