діамагнетики
ДІАМАГНЕТИКИ, -ів, мн., фіз. Магнітні матеріали, відносна магнітна проникність яких менша за одиницю; діамагнетики ослаблюють зовнішнє магнітне поле своїми наведеними магнітними моментами атомів, які протилежні до зовнішнього поля.
діамагнетик
ДІАМАГНЕТИК, -а, ч. Див. діамагнетики.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | діамагнетик | діамагнетики |
Родовий | діамагнетика | діамагнетиків |
Давальний | діамагнетикові, діамагнетику | діамагнетикам |
Знахідний | діамагнетик | діамагнетики |
Орудний | діамагнетиком | діамагнетиками |
Місцевий | на/у діамагнетику | на/у діамагнетиках |
Кличний | діамагнетику | діамагнетики |