домус
ДОМУС, -а, ч. 1. Міський житловий будинок з атріумним і перистильним дворами, відповідними приміщеннями (протирон, вестибул, триклінії, ала, екус, екседра, спальні, кухня, бальнеум) навколо них та садом (ксистом), який був панівним типом у забудові Стародавнього Рима. 2. Головний храм середньовічного міста у Західній і Центральній Європі.