здержаний
ЗДЕРЖАНИЙ, а, е, розм. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до здержати.
2. у знач. прикм. Урівноважений, стриманий. Він не дуже молодий, поважний і здержаний, з великою гідністю носить свій білий командорський плащ (Л. Укр., III, 1952, 342); // Який не виявляється в повній мірі; приглушений. Поміж людьми пішов здержаний регіт (Мирний, І, 1954, 314).