змеркнути
ЗМЕРКНУТИ і ЗМЕРКТИ, кне; мин. ч. змерк, ла, ло. Док. до меркнути, меркти. То змеркне [багаття] на хвилину, То знову оживе (Нагн., Вибр., 1950, 198); Ранок ясний минув, день змерк гарячий (Вовчок, І, 1955, 310); Світло зникло, небо змеркло, і блакить укрила хмари (Л. Укр., І, 1951, 245); Ніколи не змеркне в пам'яті народу безсмертна слава героїв (Ком. Укр., 5, 1965, 20).