змерзлий
ЗМЕРЗЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. мин. ч. до змерзнути, змерзти.
2. у знач. прикм. Який відчув холод, змерз. Господар, Гаврюша Костюк, тільки-но звільнившись з варти біля казарми, змерзлий сидів біля грубки, сьорбав із кухлика чай (Головко, II, 1957, 526); Стрибайчик до горбка під'їхав, розкидав лапками сніжок, а там лежить і ледве диха нещасний, змерзлий їжачок! (Забіла, У.. світ, 1960, 54).
3. у знач. прикм. Який став твердим, цупким від холоду, морозу. У двір зайшло кілька чоловік. На головах кудлаті шапки, на спинах овечі шкури вовною догори, на ногах - постоли із сирої шкіри, змерзлі, торохтять, як дерев'яні (Тют., Вир, 1964, 359).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | змерзлий | змерзла | змерзле | змерзлі |
Родовий | змерзлого | змерзлої | змерзлого | змерзлих |
Давальний | змерзлому | змерзлій | змерзлому | змерзлим |
Знахідний | змерзлий, змерзлого | змерзлу | змерзле | змерзлі, змерзлих |
Орудний | змерзлим | змерзлою | змерзлим | змерзлими |
Місцевий | на/у змерзлому, змерзлім | на/у змерзлій | на/у змерзлому, змерзлім | на/у змерзлих |