кантрі-блюз
КАНТРІ-БЛЮЗ, -у, ч., муз. Архаїчний тип блюзу, що належить до сільського афроамериканського музичного фольклору; улюбленим інструментом музикантів кантрі-блюзу стала гітара, привезена чорними невільниками з Мексики; також часто використовуються скрипка, банджо, губна гармоніка, рідше через великі габарити використовується піаніно. Тексти перших кантрі-блюзових композицій оповідали про життя простих чорношкірих невільників, поступово тематика пісень розширялася. Разом з тим і музика ставала складнішою, використовувалося більше інструментів, а пісні ставали довшими.