кастаньєти
КАСТАНЬЄТИ, єт, мн. (одн. кастаньєта, и, ж. ). Поширений в Іспанії, Італії та в країнах Латинської Америки ударний музичний інструмент із дерева або пластмаси у вигляді двох мушель, зв'язаних шнурком на одному кінці; уживається для відбивання ритму під час виконання народних іспанських танців. Глянь, - свистять і літають мечі, А у наших руках кастаньєти,- Ми танцюєм, в танок зовучи (Олесь, Вибр., 1958, 155); Летять слівця, мов ті колючки, Під дзвін і ляскіт кастаньєт (Вороний, Вибр., 1959, 192); * Образно. Гаряче повітря танцювало тарантелу по скелях, а в сірих маслинах цикади грали на кастаньєтах (Коцюб., II, 1955, 293).
кастаньєта
КАСТАНЬЄТА див. кастаньєти.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | кастаньєта | кастаньєти |
Родовий | кастаньєти | кастаньєт |
Давальний | кастаньєті | кастаньєтам |
Знахідний | кастаньєту | кастаньєти |
Орудний | кастаньєтою | кастаньєтами |
Місцевий | на/у кастаньєті | на/у кастаньєтах |
Кличний | кастаньєто | кастаньєти |