коралики
КОРАЛИКИ, ів, мн. (одн. коралик, а, ч. ). Зменш.-пестл. до коралі 1. Бо багачка, вража дочка. Не хоче робити, Начіпляє кораликів. Щоб її любити (Чуб., V, 1874, 113); Невелика була вартість срібних та мідяних прикрас і бурштинових кораликів, бо ж цінніші взяла з собою мати у могилу (Оп., Іду.., 1958, 12).
коралик
КОРАЛИК див. коралики.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | коралик | коралики |
Родовий | коралика | кораликів |
Давальний | кораликові, коралику | кораликам |
Знахідний | коралик | коралики |
Орудний | кораликом | кораликами |
Місцевий | на/у коралику | на/у кораликах |
Кличний | коралику | коралики |