кундаль
КУНДАЛЬ, -я, ч. 1. Техніка монументального пластичного живопису, що використовувалася для розпису приміщень у Середній Азії XV-XVI ст.; збагачувався орнаментальними композиціями, квітковими мотивами, написами. 2. Рельєфний декор, що наносився на пофарбовану поверхню стіни кольоровою глиною, пізніше його покривали сріблом або золотом.