ніщо
НІЩО, нічого, нічому, нічим (з прийм. ні від чого, ні з чим, ні по чому і т. ін.), займ. запереч. 1. Уживається для позначення повної відсутності предмета як суб'єкта або об'єкта дії. Латану свитину з каліки знімають, З шкурою знімають, бо нічим обуть Княжат недорослих (Шевч., І, 1963, 239); Побіг він [Осел] навпростець, нічого не минає, Чи нива, чи баштан - не розбирає, Толочить і ламає (Гл., Вибр., 1951, 137); Пахом Хрисантович ні в чому дочкам не відмовляє (Гончар, Тронка, 1963, 84).
Нічим не жертвувати див. жертвувати; Нічим (нема й) ока запорошити див. запорошувати; Нічого не зостається (не зостанеться), як... див. зоставатися; Нічого не зробиш див. зробити; Нічого не поробиш - про неможливість зробити так, як хочеться. - Проїдем - не проїдем, а спробувати треба, нічого не поробиш, - торкнув коней Левко (Стельмах, І, 1962, 77); Нічого не скажеш див. сказати; Нічого подібного див. подібний; Обертатися (обернутися) в ніщо див. обертатися.
2. у знач. ім. Те, що позбавлене будь-якого значення, не має ніякої ціни, ваги і т. ін. Ліквідаторство - ніщо в робітничому русі; сильне воно тільки в ліберальній інтелігенції (Ленін, 21, 1971, 418); Марка зігнали із ферми, і вже Павлюк тепер ніщо... (Горд., Дівчина.., 1954, 204).