неоднаковий
НЕОДНАКОВИЙ, а, е. Відмінний від іншого (інших), який не збігається з іншим (іншими); різний. Неоднакову вдачу мали [брати]. Щирий та щедрий Семен ніяк не міг погодитися з лукавим та заздрим на чуже добро Романком (Коцюб., І, 1955, 103); Через неоднаковий вміст поживних речовин у грунті встановлено різні оптимальні дози добрив (Хлібороб Укр., 11, 1967, 14).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | неоднаковий | неоднакова | неоднакове | неоднакові |
Родовий | неоднакового | неоднакової | неоднакового | неоднакових |
Давальний | неоднаковому | неоднаковій | неоднаковому | неоднаковим |
Знахідний | неоднаковий, неоднакового | неоднакову | неоднакове | неоднакові, неоднакових |
Орудний | неоднаковим | неоднаковою | неоднаковим | неоднаковими |
Місцевий | на/у неоднаковому, неоднаковім | на/у неоднаковій | на/у неоднаковому, неоднаковім | на/у неоднакових |