облам
ОБЛАМ, -а, ч., архіт. 1. Нависаюча верхня частина дерев'яної оборонної споруди, пристосована для “підошовного бою”; вона була зроблена з масивних колод на випусках поперечних стін, укріплялася перемичками і перекривалась простими двосхилими дахами. 2. Напуск верхніх вінців над нижніми.