ОГОРОДЕЦЬ, дця, ч., рідко. Зменш.-пестл. до огород. Сей флігель був відділений від вулиці вузеньким огородцем (Фр., VII, 1951, 355); - Думаєш ти, щоб економія платила тобі по сто карбованців на рік, і думаєш, як би купити свою хату й огородець (Стельмах, І, 1962, 507).