оптимати
ОПТИМАТИ, -ів, мн. Ідейно-політична течія в Стародавньому Римі з 30-х рр. 2-го ст. до середини 1-го ст. до н. е., яка відображала інтереси нобілітету і протистояла популярам; оптимати виступали за те, що в країні повинні правити громадяни, котрі мають знання щодо управління (тобто управління має бути „оптимальним”).
оптимат
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | оптимат | оптимати |
Родовий | оптимата | оптиматів |
Давальний | оптиматові, оптимату | оптиматам |
Знахідний | оптимата | оптиматів |
Орудний | оптиматом | оптиматами |
Місцевий | на/у оптиматі, оптиматові | на/у оптиматах |
Кличний | оптимате | оптимати |