офіцини
ОФІЦИНИ, цин, мн., діал. Флігель. Пан раптом зробився до нього немилостивий і викинув його з офіцин (Фр., III, 1950, 44); На просторому майдані, біля мурованого костьола, стояли курені на три тисячі кварцяного війська та офіцини, чи що, задля дворової челяді і приїжджої шляхти (Стор., І, 1957, 367).
офіцина
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | офіцина | офіцини |
Родовий | офіцини | офіцин |
Давальний | офіцині | офіцинам |
Знахідний | офіцину | офіцини |
Орудний | офіциною | офіцинами |
Місцевий | на/у офіцині | на/у офіцинах |
Кличний | офіцино | офіцини |