повиповзати
ПОВИПОВЗАТИ, ає, аємо, аєте, док. 1. Виповзти (про всіх або багатьох). Солдати повиповзали з окопів.
2. перен. Повільно рухаючись, виїхати, вийти і т. ін. звідкись, кудись (про всіх або багатьох, усе або багато чого-небудь). І діди повиповзали, шепочуть молитви старим богам (Хотк., II, 1966, 320); Тихо на селі. Помалу, прищулено й озираючись, із хат повиповзали сірі фігури (Головко, І, 1957, 64); // Повільно рухаючись, з'явитися звідки-небудь, поширитися десь (про все або багато чого-небудь). З-за лісу повиповзали хмари.