повисихати
ПОВИСИХАТИ, ає, аємо, аєте, док. 1. Втративши воду, вологу, зробитися сухим (про все або багато чого-небудь). В тяжку спеку я поїхав на полювання. Але тих боліт, де полював раніше, я не впізнав - вони повисихали, глеювате дно лежало голе і тріскалось (Коп., Як вони.., 1961, 59); // Випаруватися (про все або багато чого-небудь). Усі кернички, усі річки й потічки повисихали в полі (Март., Тв., 1954, 202); Людина йде навпростець через трави, озера, в яких повисихала вода (Шиян, Переможці, 1950, 39).
2. Стати сухим, зів'янути (про всі або багато які рослини). Квіти повисихали.