прибори
ПРИБОРИ1, ів, мн., розм. Приготування до чого-небудь; речі, потрібні для цього. [Xимка:] Хіба не бачите, які тут прибори йдуть до весілля... Через них уже мені хоч руки й ноги відкидай! (Стар., Вибр., 1959, 638); Який він був милий, коли по якімось часі почав говорити про різні прибори, потрібні для ожиданого [очікуваного] гостя (Фр., III, 1950, 109).
ПРИБОРИ2, ів, мн., діал. Убір, наряд. Сусана Уласівна повиймала усі нові прибори, що наготувала на придане дочці (Н.-Лев., IV, 1956, 123).
прибор
ПРИБОР, у, ч. Комплект, набір предметів для певного використання. Мавпочка сиділа праворуч у кутку, на столі, між графином та чайним прибором (Ільч., Серце жде, 1939, 114); У кімнаті викладачів на столі - порцеляновий письмовий прибор (Вол., Наддн. висоти, 1953, 146); Прибор для гоління; // Комплект, набір предметів, який ставиться для їди й пиття одній людині. - Сюди, сюди, прошу вас, Галино Андріївно! - і показала [куховарка] на окремий столик, на якому стояли два прибори (Крот., Сини.., 1948, 54); На покуті великий стіл, уже накритий скатертиною, з приборами чоловік на десять (Головко, II, 1957, 44).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | прибор | прибори |
Родовий | прибору | приборів |
Давальний | приборові, прибору | приборам |
Знахідний | прибор | прибори |
Орудний | прибором | приборами |
Місцевий | на/у приборі | на/у приборах |
Кличний | приборе | прибори |